Міжнародний експерт у сфері інформаційного моделювання будівель розповів, як BIM підвищує точність, скорочує використання важкої техніки та сприяє сталому будівництву в інфраструктурних проєктах США федерального рівня.
Будівельна галузь переживає технологічну трансформацію, у центрі якої — BIM-технології. За даними міжнародної консалтингової компанії McKinsey, застосування 5D-BIM (тривимірної моделі з прив’язкою термінів і вартості) дає змогу завчасно оцінювати вплив проєктних змін на бюджет і графік. Одне з досліджень засвідчило, що 75% компаній, які впровадили BIM, відзначили позитивну рентабельність інвестицій, скорочення життєвого циклу проєктів і економію на робочій документації та матеріалах. Водночас упровадження BIM вимагає змін в організації будівельних процесів і підвищує вимоги до якості виконання робіт, зазначає фахівець із міжнародним досвідом у сфері BIM-проєктування Володимир Кучугура. На основі сучасних технологій і власних методик він реалізував низку великих проєктів у Швеції, Великій Британії та США. Експерт пояснив, чому BIM-рішення стали затребуваними в усьому світі та як вони підвищують швидкість і екологічність будівництва.
— Володимире, сьогодні в будівельній галузі багато говорять про BIM-технології. Розкажіть простими словами, що це таке?
— Простими словами, це інформаційне моделювання будівель, яке містить усю важливу інформацію: креслення, дані про матеріали, інженерні системи, вартість, терміни будівництва, експлуатацію та показники сталості. Тобто це не просто тривимірна «картинка», а повноцінна база даних для архітекторів, інженерів, будівельників і керуючих компаній. Мені як інженеру BIM-технології допомагають робити проєкти точнішими та швидшими, полегшують внесення змін і покращують взаємодію між усіма учасниками будівництва. Це особливо важливо для складних і масштабних проєктів, якими я займаюся.
— Як давно ви почали вивчати й застосовувати таке інформаційне моделювання?
— Інженером-проєктувальником я працюю понад сім років і почав вивчати BIM-технології ще тоді, коли в Україні про них знали небагато, а їхнє впровадження обмежувалося окремими проєктами в житлово-цивільному секторі. За кордоном BIM-технології були поширеніші, і я почав співпрацювати з міжнародними клієнтами у Великій Британії, Швеції, Данії, Нідерландах, Ісландії та Латвії.
— Якими зі своїх проєктів ви пишаєтеся найбільше?
— Для мене важливі три проєкти. Перший — восьмиповерхова будівля в Лондоні. Це був мій перший великий досвід, де я працював як BIM-інженер і інженер-проєктувальник разом із британськими колегами. Другий — триповерховий готель у Швеції, де я повністю сам розрахував і спроєктував усі дерев’яні конструкції. І третій — масштабний федеральний проєкт у США з модернізації морської інфраструктури.
— Який із них був найскладнішим у вашій кар’єрі? Що допомогло вам його реалізувати?
— Певно, найскладнішим став готель у Швеції. Він мав дерев’яний каркас і збірні стіни, перекриття та покрівлю. Усі елементи за моїми кресленнями виготовлялися на фабриці в Латвії й доставлялися до Швеції вантажівками, причому панелі вже мали повну оздобу — утеплювач, гіпсокартон, фасадні дошки та інші шари. Тому було особливо важливо забезпечити точність кожного вузла, щоб на будівельному майданчику все зійшлося без доробок. Додатковою складністю стали кліматичні умови: конструкцію необхідно було розрахувати так, щоб вона витримувала сильні скандинавські вітри. Саме тому я приділяв особливу увагу розрахункам на вітрові навантаження й деталям з’єднань, аби готова будівля відповідала суворим європейським стандартам безпеки. Я був єдиним інженером, відповідальним за всі розрахунки та креслення. Упоратися з завданням мені допомогли дисципліна й готовність брати на себе відповідальність.
— Чи застосовували ви власні розробки під час реалізації такого складного проєкту?
— Так, наприклад, систему KLIK-KLIK, яку я розробив, працюючи в європейській компанії CLT Factory. Річ у тім, що зазвичай у дерев’яних конструкціях використовують велику кількість металевих деталей для кріплення. Це ускладнює роботи, збільшує кількість відходів і викидів вуглекислого газу на всіх етапах будівництва та доставки. Я ж запропонував модульну систему з багатошарових дерев’яних панелей із замковими з’єднаннями. Її можна монтувати вручну без важкої техніки, а за потреби легко розібрати й використати повторно. Система дала змогу суттєво скоротити час монтажу, обсяг будівельних відходів і викиди CO₂. Її вже впровадили в багатьох країнах.
— Такий екологічний підхід справді відповідає глобальним тенденціям і, напевно, сприяє ширшому впровадженню BIM-технологій. Над яким проєктом ви працюєте зараз?
— Нині я є BIM-інженером у міжнародній інженерній компанії Stantec, де працюю над проєктом у штаті Вашингтон (США), мета якого — сприяти модернізації морської інфраструктури країни. Для мене велика честь бути частиною такого важливого проєкту.
— У чому його особливість?
— Це інфраструктурний об’єкт, і на відміну від житлового будівництва він має інший масштаб і вплив. Це один із тих проєктів, що можуть змінювати цілі галузі та впливати на життя цілих регіонів. У роботі беруть участь сотні інженерів і фахівців, і кожне рішення унікальне — тут не можна покладатися на готові типові схеми, як у житлових будинках. Доводиться продумувати кожну деталь із нуля. Додаткова складність — високий рівень секретності: доступ до інформації суворо обмежений, тому точність і злагодженість команди мають особливе значення. У таких умовах BIM стає головним інструментом. Він збирає всі інженерні рішення в єдину цифрову модель і дає змогу перевірити кожен елемент ще до початку будівництва. Це допомагає уникнути помилок і дорогих переробок. На об’єктах, де немає права на промах, саме BIM гарантує, що все буде зроблено правильно.
— У чому ви як фахівець із інформаційного моделювання бачите подальші перспективи цієї технології для будівельної галузі?
— Сьогодні BIM уже перестав бути суто інструментом проєктування та став фундаментом цифрової трансформації будівельної галузі. У найближчі роки ключового значення набуде інтеграція BIM із технологіями штучного інтелекту, цифровими двійниками та принципами сталого розвитку. Ці інновації дадуть змогу проєктувати й зводити об’єкти швидше, точніше й екологічніше, зводячи до мінімуму ймовірність помилок і суттєво підвищуючи надійність та довговічність інженерних рішень.
