На Україну може чекати диктат Національного банку. Що не так з законопроєктом 9422

Багато хто з українців вже персонально відчув результати регуляцій НБУ — блокування рахунків у банках, закриття установ, комісії, зниження зручності користування картками у вигляді лімітів на все — від зняття готівки до розміру переказів тощо. Нові обмеження вводяться постійно і вже перестали дивувати громадян. Куди може завести бажання Нацбанку та амбіції Пишного — в матеріалі.

Народні депутати Ольга Василевська-Смаглюк, Данило Гетманцев, Євгеній Брагар та інші зареєстрували законопроєкт №9422. Документ нібито має врегулювати окремі питання роботи ринку фінансових послуг. Проте законопроєктом хочуть розширити повноваження Нацбанку та зробити ще жорсткіший контроль з боку НБУ за роботою фінансових компаній.

Законопроєкт передбачає виведення регуляторних актів Нацбанку України щодо небанківських фінансових установ з-під дії Закону “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. А привод для ухвалення законопроєкту — популістична обіцянка зменшити процентні ставки у кредитних організаціях та змусити їх додатково перевіряти клієнтів. Але у законопроєкті приховано ще дещо. НБУ цим законопроєктом (у разі його ухвалення) продовжить посилювати важелі свого впливу на фінансовий  ринок та отримає додаткові повноваження інших органів.

При цьому ринок фінансових послуг і без того зарегульований. Якщо необґрунтовано і швидко обмежити ставки за кредитами, то це призведе до падіння доходів частини кредитних організацій та їх виходу з ринку через збитковість. Наразі Нацбанк має достатньо повноважень для його регулювання, може штрафувати компанії за порушення вимог, за завищення ставок і може позбавляти ліцензій. Нещодавно в Україні вже припинили працювати такі організації як Mister Cash, CC Loan, ZeCredit за рішеннями НБУ.

Лише за 2022 рік з ринку пішло близько 420 установ (здебільшого фінансових компаній та кредитних спілок). У майбутньому, якщо не виживе, ринок мікрокредитування може зникнути або піти в тінь до напівкримінальних груп, де НБУ вже нікого не зможе контролювати. Як вважає керівник MyCredit Владислав Белан, внаслідок ухвалення цього законопроєкту мікрофінансові організації зникнуть як явище, наслідки будуть катастрофічні. 

Законопроєкт №9422 також передбачає можливість представників Нацбанку брати участь у всіх засіданнях керівних органів комерційних банків та проводити дистанційні перевірки (раніше такі перевірки можна було провести тільки у самому банку). Представники комерційного банку на вимогу НБУ повинні будуть надавати онлайн-доступ для передачі тих документів, які цікавитимуть центробанк. Щоб реалізувати такі нові повноваження у банках логічним було б виникнення воєнізованої охорони або іншого силового формування, створеного Нацбанком: це можна буде зробити за допомогою нових законопроєктів.

Ще НБУ хоче взяти на себе додаткові повноваження контролювати рекламу фінансових послуг. Насамперед це стосується кредитних установ. Якщо в НБУ вважатимуть, що реклама не відповідає вимогам законодавства та не розкриває фінансових деталей цієї послуги — на замовників чекатимуть суттєві штрафи. Хоча реклама належить до сфери регулювання Держпродспоживслужби. Також значно збільшені штрафи для фінансових установ будуть за “порушення прав споживачів кредитів” (якщо так вважатимуть у Нацбанку).

Ваше фінансове життя має бути під контролем Нацбанку

Однак найголовніше — це питання виведення регуляторних нормативних актів Нацбанку України з-під дії Закону “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Цей закон передбачає, що не може бути в індустрії регулятора, якому дозволено все, має бути запобіжник. У проєкті зазначається, що його розробили на виконання п. 53 Меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Проте цей пункт не є структурною й обов’язковою вимогою закордонних партнерів для термінового виконання. Цим нововведенням можуть бути порушені стандарти регуляторної політики, які діють у розвинутих країнах, на норми яких орієнтується Україна. На це вказують експерти Об’єднання Учасників Фінансового Ринку (ОУФР). До складу ОУФР входять 15 асоціацій фінансового ринку і 2 громадських об'єднання його споживачів.

Експерти підготували лист до Президента України Володимира Зеленського з обґрунтуванням, чому ухвалення законопроєкту №9422 ставить під загрозу демократичну участь громадськості у розробці нормативно-правових актів Нацбанку України.

Нацбанк і зараз наділений функціями регулювання, ліцензування, нагляду та контролю, нормотворення тощо. Підсилення “спроможності” НБУ не може відбуватися шляхом позбавлення учасників ринку можливості брати участь у розробці проєктів документів, які визначають роботу ринку та встановлюють адміністративні процедури. Проте Нацбанку для підготовки своїх регуляторних рішень більше не потрібно буде питати думку у громадськості та у компаній, які працюють на фінансовому небанківському ринку. Така закритість у роботі точно не сприятиме розвитку даного сектору економіки. А ще Нацбанк не проводить оцінку обсягів коштів і часу, потрібних учасникам ринку для виконання нових вимог НБУ.

Учасники ринку побоюються, що нестабільність і непередбачуваність регулювання ринку небанківських фінансових установ призведе до значного відтоку інвестицій з даного сектору, турбулентності та збільшить недовіру фінансових організацій до Нацбанку.

Адже НБУ на свій розсуд без обговорень з учасниками ринку та без врахування їхніх інтересів зможе приймати акти, які значно змінюють умови роботи на цьому полі. Існуватиме більший ризик прийняття рішень Нацбанком в інтересах певних осіб або бізнес-структур, а не надавачів послуг та споживачів і суспільства загалом. А сумнівні з точки зору законності дії НБУ, на думку експертів, Нацбанк зможе легалізувати через власні нормативно-правові акти.

На небезпеку ухвалення цього законопроєкту вказує і Державна регуляторна служба. Там вважають, що одностороннє ухвалення нормативних актів Нацбанком не дозволить забезпечити необхідний баланс інтересів суб’єктів банківського та небанківського секторів надання фінансових послуг, громадян та держави, а також може розглядатись як порушення конституційно закріплених вимог.

Чому акти Нацбанку можуть мати корупційну складову і бути неефективними

Експерти фінансового ринку вважають, що у разі ухвалення законопроєкту при розробці нових регуляторних нормативно-правових актів НБУ будуть порушуватися міжнародні зобов’язання України щодо забезпечення верховенства права та боротьби з корупцією. Виведення регуляторних актів Нацбанку щодо небанківських фінансових установ з-під дії Закону “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” буде суперечити Методології проведення антикорупційної експертизи Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

У законодавстві відсутні механізми державного контролю за якістю нормативних актів НБУ та їх відповідності законодавству. Немає вимоги, щоб ці акти реєстрував Мін’юст, що передбачало б аналіз таких актів на предмет відповідності законодавству (у т.ч. антикорупційному). А ще Нацбанку не потрібно погоджувати свої регуляторні акти з Державною регуляторною службою України, хоча це б дозволило провести якісний аналіз та експертизу проєктів рішень НБУ. І Нацбанк не зобов’язаний створювати громадську раду, яка могла б радити, як вдосконалити документи з регулювання ринку небанківських фінустанов.

Через це у розроблених Нацбанком нормативних актах часто присутні помилки, невідповідність до законів, окремі механізми є корупційними та недієвими.  Та саме участь громадськості та учасників фінансового небанківського ринку могла б допомогти усунути ці проблеми. Особливо важливо враховувати думку представників фінансових організацій щодо нових норм від центробанку під час війни. Комітет Верховної Ради України з антикорупційної політики у своїх висновках вважає, що законопроєкт не відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Але ці висновки проігнорували.

Громадян позбавлять демократичних механізмів впливати на регуляторну політику Нацбанку

Законопроєктом депутати хочуть вивести регуляторні акти Нацбанку щодо небанківських фінансових установ з-під дії Закону “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Останній розроблявся за участі експертів з Євросоюзу та відповідає європейським принципам регулювання. Законом встановлена чітка, прозора та демократична процедура прийняття органами влади регуляторних актів.

Ця процедура передбачає проведення Аналізу регуляторного впливу (АРВ), встановлює порядок оприлюднення проєкту нормативно-правового акту, громадського обговорення проєкту (з залученням громадськості, об’єднань учасників ринку), надання пропозицій, та обов’язок регулятора розглянути пропозиції громадськості. АРВ є головним інструментом регуляторної політики у ЄС, США, Канаді, Великобританії, Японії. На важливості участі громадськості у процесах прийняття рішень (у т.ч. обговореннях) постійно наголошують у Раді Європи, до складу якої входить і Україна. Тому оприлюднення проєктів регуляторних актів, громадське обговорення – це обов’язковий етап підготовки та прийняття нормативних актів у країнах ЄС. Саме це забезпечує підготовку якісних документів, які не викликають обурення в суспільстві та сприяють розвиткові держави.

На думку експертів, ухвалення законопроєкту №9422 депутатки від “Слуги народу” Ольги Василевської-Смаглюк є кроком до знищення громадянського суспільства в Україні та створення підґрунтя для нестабільності й непередбачуваності у регуляторній політиці Нацбанку. А разом з тим збільшуються корупційні ризики. Це не відповідає європейським підходам та суперечить Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затвердженій Володимиром Зеленським у 2021 році. Регуляторні нормативно-правові акти НБУ регулюють найбільш корупційно ризикові сфери суспільних відносин, тому потребують чітких, встановлених законом процедур їх прийняття за обов’язкової участі громадськості.

Також Нацбанк хоче ще більше використовувати у своїх постановах інструмент “професійного судження”. Експерти, які працюють у Нацбанку, будуть робити висновки щодо порушень законодавства та норм Нацбанку учасниками фінансового ринку. На основі висновків такого експерта можуть ухвалюватися рішення. При цьому ніякої відповідальності в експертів не буде, якщо вони зловживають своїми повноваженнями.

Андрій Пишний — голова Національного банку України

Надзвичайно небезпечно, коли вся влада над ринком зосереджується в руках одного органу влади (який одночасно має необмежені повноваження у сфері регулювання, нагляду та нормотворення), як це відбувається з Національним банком України за відсутності ефективних механізмів стримувань і противаг. При цьому НБУ поводить себе як окрема гілка влади, ніким не контрольована та нічим не стримувана. І її можливості й повноваження будуть тільки розширюватися. Це може призвести до зловживань, збільшення корупції, непрозорості ринку та створенню для нього суттєвих проблем. Якщо законопроєкт №9422 не стане законом, то поглибленню цих проблем у сфері надання фінансових послуг можна буде запобігти.

Раніше НБУ зробив заяву щодо темпів інфляції в Україні.