Тому збереження і відтворення річкової риби – зараз одне з першочергових завдань, що стоять перед спеціалістами його Інституту.
Так, нині на Одещині та в Чернівцях вирощують осетрових. Причому генетики працюють над тим, аби вивести міцніші і життєздатніші види річкових мешканців.
"Нашим науковцям вдалося досягти кращого розщеплення ферментів – завдяки цьому, осетрові менше хворіють і краще ростуть. Збільшилась популяція форелі. 16 років тому по всій Україні вирощували 4 тонни, сьогодні – 10 тисяч тонн. Ми вже вирощуємо 6-8 тонн, а у перспективі – 10 тонн власної червоної ікри. Близько 5 тонн чорної ікри. Уся ця продукція реалізується всередині країни", – розповідає Грициняк.При цьому Україна могла би навіть збільшити випуск ставкової риби та імпортувати її. Але за кордоном ревно захищають свого виробника і не дають закордонним рибоводам завойовувати їхній ринок. На сьогодні рибоводство – єдина в Україні галузь тваринництва, що не імпортує генного матеріалу. В Інституті рибного господарства функціонує власний селекційно-племінний центр, що містить єдиний у країні генетичний банк. У 2008-2009 роках було переоснащено лабораторії інституту, що дало можливість науковцям інституту займатись новітніми дослідженнями в області генетики і селекції різних видів риб. Нагадаємо, завдяки впровадженню нових технологій і новітніх досягнень генетики в Україні мають намір збільшити поголів'я свиней.
