В Раді не очікують дуже різкого стрибка вартості пального в Україні, попри турбулентність на глобальному ринку енергоносіїв. Про це заявив голова парламентського комітету з енергетики та ЖКП Андрій Герус, коментуючи хвилю чуток у соцмережах про можливе подорожчання бензину та дизелю до 100–150 гривень за літр, пише РБК-Україна.
За словами депутата, нинішня ситуація на світових ринках справді напружена, однак підстав для таких екстремальних прогнозів немає. Він наголосив, що навіть за умов геополітичної нестабільності механізми стримування цін залишаються дієвими.
Герус окремо підкреслив, що країни-імпортери мають інструменти для згладжування цінових коливань, зокрема - можливість виведення на ринок стратегічних запасів нафти та нафтопродуктів.
"Я думаю, що будуть прийняті якісь рішення, а знов-таки є те, що я згадував, є стратегічні запаси і мінімальні запаси нафти, нафтопродуктів, їх можна на ринок якось буде випускати", - пояснив він.
Нардеп також звернув увагу на позицію Сполучених Штатів, де зростання вартості пального традиційно має сильний політичний ефект. Президент Дональд Трамп, за оцінкою Геруса, не зацікавлений у різкому подорожчанні енергоносіїв напередодні осінніх проміжних виборів, тому Вашингтон шукатиме способи стабілізувати ринок.
У підсумку нардеп зазначив, що хоча енергетичний сектор переживає непростий період, сценарії з ціною у 150 гривень за літр наразі виглядають нереалістичними.
Нагадаємо, тривала війна на Близькому Сході вже б’є по світовій економіці: зупинка газового хабу Рас-Лаффан і блокування Ормузької протоки спричинили дефіцит пального та стрибок інфляції в Європі. Якщо конфлікт затягнеться, країни Перської затоки можуть опинитися на межі економічного колапсу.
Регіон залежить від іноземних працівників і безперебійного імпорту води та продовольства, тож відтік мігрантів і зупинка опріснювальних заводів загрожують паралічем. На тлі кризи виграють лише експортери енергоносіїв, не прив’язані до Ормузької протоки, зокрема США та Росія.
