Президент США Дональд Трамп останній рік не приховував свого негативного ставлення до європейських союзників, часто критикував їх за те, що вони недостатньо вкладають у оборону НАТО чи відстають у розв’язанні глобальних конфліктів. Але тепер, коли його адміністрація розгорнула війну проти Ірану разом з Ізраїлем, Трамп прагне, щоб саме європейські країни підтримали його дії.
“Адміністрація президента Дональда Трампа минулого року відкидала європейців, називаючи їх жалюгідними та непотрібними. Тепер, коли він веде війну разом з Ізраїлем, щоб домогтися зміни режиму в Ірані, він хоче, щоб Європа його підтримувала”, – про це йдеться у матеріалі The Washington Post.
Початок конфлікту та реакція Європи
Війна почалася несподівано, і Європа не була заздалегідь проінформована про американські удари по Ірану. Але адміністрація США хоче отримати доступ до стратегічних європейських авіабаз і логістичних центрів для полегшення повітряних атак.
“Нам знадобилося три-чотири дні, щоб визначити, де ми можемо висадитися... Тож ми дуже здивовані”, – сказав Трамп. “Це не епоха Черчилля”.
Першою реакцією європейських країн була не стільки підтримка, скільки стримана обережність. Багато з них не брали участі безпосередньо у військових діях і не погодилися стояти поруч із Вашингтоном у наступі на Тегеран.
Чому Європа “наполовину у війні” і “наполовину з війною”?
Попри те, що деякі європейські держави вжили заходів для захисту своїх баз і громадян на Близькому Сході, далеко не всі погоджуються з американськими методами. Франція та Італія, наприклад, направили додаткові сили для захисту своїх військових і партнерів, але не брали участі у безпосередніх атаках на Іран. У Великій Британії влада дозволила використання своїх баз для операцій, спрямованих на запобігання іранським контратакам, але британці підкреслили, що їхня роль має бути обмеженою.
Цей баланс між підтримкою союзника та власними обмеженнями призвів до того, що багато європейських лідерів опинилися ніби “половина в, половина з війною”. Вони не відмовляються від співпраці з Вашингтоном зовсім, але не готові йти сліпо за ним у масштабній війні, наслідки якої можуть бути дуже важкими.
Європейські кризи та розбіжності
Окремі політики відкрито критикують позицію США. Іспанський прем’єр-міністр Педро Санчес став однією з найрішучіших фігур у Європі, які відкрито поставилися проти американських дій. Він заявив, що Європа не має подвійних стандартів і не повинна ігнорувати загрози на власних південних кордонах. Проте його позицію не всі підтримали.
Тим часом Франція заявила, що атаки США на Іран порушили міжнародне право, і пообіцяла захищати членів ЄС у регіоні, таких як Кіпр та інші держави Перської затоки.
Французькі військові заявили, що Париж дозволив США використовувати базу у Франції для своїх літаків, за умови, що вона не буде використовуватися для “участі будь-яким чином” в ударах США по Ірану.
Що чекає далі
Зараз лідери ЄС опинилися перед непростим вибором: з одного боку, вони підтримують слабку, але важливу коаліцію з США; з іншого – побоюються, що пряме залучення у війну може обернутись для Європи новою хвилею біженців, зростанням цін на паливо та ризик безпосередньо ескалації. Вже зараз конфлікт спричинив серйозну нестабільність у регіоні, і багато європейських столиць уважно стежать, щоб їхні громадяни найближчим часом не постраждали.
Нагадаємо, Трамп у розмові з Путіним дав зрозуміти, що війну в Україні час завершувати.
