Білі лелеки знову повертаються в Україну, і їхній шлях тягнеться на тисячі кілометрів. Птахи з західних та центральних регіонів летять уздовж Чорного моря, а зі сходу обирають маршрут через Кавказ. Білий лелека давно став символом дому та родини, і навіть зона ЧАЕС не стала для нього перешкодою, бо тут теж мешкають ці птахи.
Фахівці Чорнобильського заповідника кажуть, що точну дату повернення визначити складно, але зазвичай це трапляється з 10 до 15 березня і триває до кінця місяця.
“Ми їх чекаємо”, – наголошують вони.
Поява лелеки у небі сприймається як тиха, але радісна звістка про справжній прихід весни.
У більшості регіонів України лелеки з’являються наприкінці березня або на початку квітня, а пік прильоту зазвичай припадає на 19 березня. Народний календар вважає цей день символічною датою повернення птахів. Першими прилітають самці, щоб оглянути гніздо та підготувати його до нового сезону.
Ці невтомні мандрівники долають до 10 тисяч кілометрів під час перельоту з Африки. Їхні маршрути різняться: птахи із заходу та центру України летять уздовж Чорного моря через Босфор і Близький Схід до долини Нілу, а зі сходу обирають Кавказ. Гнізда лелек можуть використовуватися десятиліттями, поступово перетворюючись на масивні споруди вагою сотні кілограмів. У гнізді зазвичай з’являються три-п’ять пташенят, а обоє батьків сумлінно їх вигодовують. Замість співу лелеки спілкуються характерним клацанням дзьобом, створюючи власну “мову”.
Попри близькість до людських осель, поруч повинна бути річка, луки, де є багато їжі тощо. В їхньому раціоні комахи, жаби, ящірки та мишоподібні гризуни, тому птахи відіграють важливу роль у регуляції чисельності дрібних тварин. Водночас вони чутливо реагують на стан довкілля: зникнення боліт, осушення луків, посухи та забруднення водойм миттєво позначаються на їхній чисельності.
Цікаво, що в різних куточках України лелеки мають свої народні імена. На Поліссі їх називають бусол або бузько, на Поділлі – чорногуз, на Галичині – боцюн, а десь кажуть лагідно гайстер. У кожній назві – своя історія і частинка місцевої пам’яті.
Доктор біологічних наук Іван Русєв зазначає, що лелеки ніколи не перелітають Чорне море, а користуються повітряними потоками. За день вони можуть долати 100–150 кілометрів, а швидкість залежить від погоди. Ці птахи обирають місця поблизу людей, де є річки, луки та достатньо їжі, і можуть жити навіть поруч із житловими будинками.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому в Україні зникають ластівки: тривожний сигнал для природи - екологи б’ють на сполох.
