В Україні запускають новий рівень залучення цивільного сектору до протиповітряної оборони: підприємства критичної інфраструктури отримали право формувати власні групи ППО та тимчасово отримувати озброєння від Повітряних Сил.
Про це у своєму Telegram-каналі повідомила прем’єр-міністрка Юлія Свириденко.
Хто зможе створювати групи ППО і як це працюватиме
За оновленими правилами, будь-яке підприємство критичної інфраструктури, незалежно від форми власності, може сформувати власну вогневу групу. Ключові умови:
- персонал має пройти навчання та відповідати кваліфікаційним вимогам;
- командування Повітряних Сил зможе тимчасово передавати таким групам засоби ППО та боєприпаси;
- використання та облік озброєння контролюватимуть військові структури.
Фактично йдеться про створення додаткового ешелону оборони навколо важливих об’єктів - від енергетичних вузлів до підприємств, що забезпечують життєдіяльність регіонів.
Чому це рішення назріло давно
Військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко у коментарі ТСН зазначив, що суспільна дискусія навколо цього кроку була неминучою, але реалії війни змушують ухвалювати такі рішення.
За його словами, проблема захисту стосується не лише енергетики чи зв’язку. Фермерські господарства, логістичні вузли, підприємства харчової промисловості - усе це також стає мішенню російських ударів. "Зерновий терор" проти портів і терміналів - лише один із прикладів.
Як підприємства можуть посилити оборону
Аналітик пояснює, що багато компаній уже мають можливість розміщувати на своїй території мобільні вогневі групи - наприклад, пікапи з кулеметними установками. Працівників можна мотивувати преміями чи пільгами, а самі підприємства здатні забезпечити логістику та технічну підтримку.
Коваленко називає це створенням "ще одного радіусу оборони" - локального, але важливого.
Скільки часу потрібно, щоб навчити новачків
За оцінками експерта, підготовка цивільних до роботи у вогневих групах триватиме близько місяця. Цього часу достатньо, щоб навчити базовому поводженню зі зброєю та сформувати повноцінну команду.
Деякі підприємства вже використовують засоби радіоелектронної боротьби, узгоджуючи це з Міноборони та Генштабом. Але застосування вогневих засобів - інший рівень відповідальності.
Коваленко наголошує на етнічній специфіці окремих регіонів і зазначає, що діаспори можуть допомагати з постачанням обладнання. Зокрема, в Одеській області грецькі громади мають контакти, які дозволяють отримувати ЗУ‑23‑2, а болгарські громади здатні сприяти постачанню іншого оснащення для мобільних груп ППО.
За словами експерта, цивільні після відповідного навчання цілком здатні збивати дрони.
"Багато хто з військових, які зараз задіяні у ППО, донедавна були цивільними", - нагадує він.
Чому рішення ухвалили лише зараз
Ідея створення таких груп обговорювалася ще наприкінці 2022 - на початку 2023 року, але тоді не отримала підтримки. Тепер, коли війна очевидно затяжна, уряд повернувся до цієї ініціативи.
За прогнозом Коваленка, групи ППО на підприємствах матимуть озброєння малого радіусу дії:
- великокаліберні кулемети;
- максимум - ЗУ-23-2 або ПЗРК.
Цього достатньо, щоб перекривати окремі квадрати повітряного простору та зменшувати навантаження на основні сили ППО.
Нагадаємо, командир ЗСУ привласнив та продав обладнання, яке мали використовувати групи ППО для захисту від повітряних атак на Київ.
