Поки наші військові тримають фронт, а люди в тилу виживають без світла, води та базових послуг, розгорнувся ще один фронт – інформаційний.
Про це пише штаб-сержант ЗСУ Марʼян Мельник.
Це не змагання у класичному сенсі. З одного боку – OSINT-спільнота, тобто аналітики, які працюють з відкритими джерелами. Вони намагаються показати, що реально відбувається на фронті. З іншого – штаби та офіційні комунікатори, які прагнуть або відтермінувати інформацію, або подати її так, щоб не виглядало погано.
Війна в “сірих зонах”
Зараз фронт став дуже розмитим. Ворог часто використовує маленькі групи, які просочуються через посадки, села, будинки. Лінія зіткнення вже не така чітка, як раніше.
OSINT-аналітики фіксують такі прориви майже в реальному часі, використовуючи відео з дронів – українських і ворожих. А офіційні штаби рухаються зовсім іншим темпом і часто публікують інформацію з затримкою.
Приклад УВ “Схід”
Найбільші розбіжності між даними OSINT і офіційними зведеннями помітні у так званому Угрупованні “Схід”.
Схема часто повторюється:
- OSINT пише про просування ворога, втрату позицій або ворожу активність у населених пунктах.
- Штаб через бригади або корпуси випускає спростування: «Все під контролем», «Ворога в місті немає», «Логістика працює».
- Через кілька днів або тижнів офіційні джерела змушені визнати відхід на «більш вигідні рубежі» або обирають дипломатичні формулювання.
Чому штаби “відстають”
Є кілька причин, і вони більше системні, ніж свідомі:
Вертикаль проти інтернету. Повідомлення про втрату позиції проходить через кілька рівнів – від командира взводу до бригади й угруповання. Це займає час. Тим часом OSINT вже публікує відео з прапором ворога на позиції.
Доктрина “ненагнітання”. В офіційних штабах вважають, що визнання втрати деморалізує військо та населення. Тому часто спершу заперечують, поки факт не стане очевидним.
Інформація замість дій. Коли немає резервів або боєприпасів, щоб відновити ситуацію на полі бою, єдина “зброя” штабу – це пресреліз. Так створюється ілюзія контролю в інформаційному полі, навіть якщо насправді контроль втрачено.
Наслідки
Таке протистояння руйнує довіру. Солдати та цивільні починають більше довіряти OSINT-даним і Telegram-каналам, ніж офіційним зведенням. А в довгостроковій перспективі це небезпечніше, ніж будь-яка поразка на фронті.
Вихід
Проблему можна вирішити не за допомогою агресивних спростувань OSINT, а змінивши культуру комунікації. Потрібно вчасно та дозовано повідомляти про складні ситуації і одразу показувати, що робиться для їх вирішення. Так можна відновити довіру, яку зараз руйнують постійні офіційні “спростування”.
Нагадаємо, підрозділи Десантно-штурмових військ (ДШВ) звільнили 9 населених пунктів. Зараз тривають бої за визволення ще декількох стратегічно важливих ділянок.
