Астрономам уперше вдалося отримати зображення зірки, подібної до Сонця, у рентгенівському діапазоні під час формування так званої “зоряної бульбашки”. Дослідження може допомогти зрозуміти, якою була наша зірка в ранньому віці, повідомляє Space.com.
Йдеться про зірку HD 61005, розташовану приблизно за 120 світлових років від Землі. Спостереження провели науковці NASA за допомогою рентгенівської обсерваторії “Чандра”. За масою та температурою це світило близьке до Сонця, однак значно молодше, його вік становить близько 100 мільйонів років, тоді як Сонцю приблизно 4,5 мільярда років.
Дослідники зафіксували навколо HD 61005 гігантську бульбашку гарячого газу – астросферу. Вона утворюється внаслідок зіткнення потужного зоряного вітру із навколишнім міжзоряним газом і пилом. У результаті формується своєрідна захисна порожнина, подібна до геліосфери, яка оточує Сонце та захищає Сонячну систему від галактичного космічного випромінювання.
Це перше рентгенівське підтвердження існування астросфери навколо зірки, схожої на Сонце, а також найдетальніше зображення такої структури за межами нашої Сонячної системи.
Телескоп “Чандра” зафіксував слабке, протяжне рентгенівське випромінювання навколо HD 61005. Воно виникає в зоні зіткнення швидкого й щільного зоряного вітру з холоднішим міжзоряним середовищем. Коли високоенергетичні частинки взаємодіють із навколишньою речовиною, утворюється рентгенівське випромінювання, що робить астросферу помітною для спостережень.
За підрахунками вчених, вітер цієї зірки приблизно утричі швидший і в 25 разів щільніший, ніж вітер Сонця. Така інтенсивність сприяє формуванню більшої й яскравішої астросфери. До того ж міжзоряне середовище довкола HD 61005 приблизно у тисячу разів щільніше, ніж оточення нашого Сонця, що посилює взаємодію та дозволяє чітко зафіксувати рентгенівський сигнал.
Через характерну форму пилової хмари, видимої в інфрачервоному діапазоні, астрономи дали HD 61005 неофіційну назву “Метелик”. Ця хмара складається з уламків, що залишилися після формування зірки, і виглядає так, ніби її структуру “вирізьбив” вплив зоряного вітру.
