Повномасштабного вторгнення в Україну могло б не статися, якби один із високопоставлених кремлівських чиновників не злякався, а другий знайшов би слова, які змогли б переконати Путіна. На жаль, ні того, ні іншого не сталося. В результаті — дві країни в центрі Європи вже чотири роки охоплені кривавою війною.
Про те, що передувало фатальному рішенню Путіна про початок повномасштабної військової операції проти України, написало видання The Guardian.
Переважна більшість високопоставлених представників Кремля припускала, що так звана СВО буде чимось на зразок легкої прогулянки для російських військових. У Кремлі були впевнені, що спецоперація завершиться за кілька днів, максимум — за два-три тижні. При цьому лише 10% українців чинитимуть опір росіянам, решта 90% або привітно зустрінуть, або мовчки приймуть зміну влади. Такі статистичні прогнози хтось доніс Путіну, і він був абсолютно переконаний у їхній правильності.
Про справжнє становище справ, як і про справжні настрої українців, знали лише одиниці. Одним із них був голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін. Однак, незважаючи на значний масив достовірної інформації, якою він володів, Наришкін виявився слабкою особистістю. І коли Путін скликав у Кремлі засідання, учасники якого мали висловитися про визнання незалежності ЛДНР (фактично це означало початок великої війни), Наришкін проявив себе як безвольний, боягузливий чоловік, який не має власної думки.
"Він слабкий і нерішучий, а Путін хотів, щоб усі були частиною цього рішення. Тому ви побачили ту поведінку, яку побачили", - повідомляє джерело The Guardian.
Він заїкався, бліднів і врешті-решт видавив з себе те, чого чекав від нього Путін. Мовляв, підтримую, схвалюю і таке інше. При цьому господар Кремля не проминув можливості познущатися з голови СЗР, відчитуючи його як школяра.
Єдиний посадовець у Кремлі ризикнув сперечатися з Путіним
Єдиною людиною, яка того дня не лише повністю усвідомлювала жах того, що відбувається, а й спробувала вгамувати Путіна, виявився заступник голови адміністрації президента Дмитро Козак. Користуючись становищем давнього соратника Путіна, який знав його ще з середини 90-х, він залишився після наради і спробував переконати Путіна, наскільки небезпечна задумана ним авантюра з військовим вторгненням в Україну.
Він не апелював до моралі та совісті господаря Кремля, а спробував роз'яснити йому стратегічні наслідки такого вторгнення для РФ. Але, на жаль, Путін його не почув. Таким чином, зворотний відлік військового механізму, який запустив наймасштабніший і найкривавіший конфлікт з часів Другої світової війни, був приведений в дію.
В результаті телесюжет про це засідання в Кремлі вийшов не повним — з нього вирізали виступ Козака. А згодом зійшла нанівець і політична кар'єра людини, яка змогла сказати Путіну "ні" - тоді, коли всі беззаперечно погодились. Наприкінці 2025 року Дмитро Козак пішов у відставку з Адміністрації президента РФ.
Нагадаємо, росіян стали готувати до примусової мобілізації, яка нібито потрібна для "порятунку" російської держави.
