Багато українців в силу тих чи інших обставин спокушаються "легкими грошима", погоджуючись продати доступ до власного онлайн-банкінгу незнайомцям. От тільки кожен з них забуває, що така "оренда" рахунку обертається часто кримінальною відповідальністю, штрафами й зламаною фінансовою репутацією. Історія підприємця з Полтавщини - чергове підтвердження, що швидкий заробіток може привести просто на лаву підсудних.
Про це стало відомо з вироку Полтавського районного суду від 17 лютого 2026 року (справа № 545/371/26).
У матеріалах справи йдеться, що уродженець Сумщини, будучи власником ФОП у "Райффайзен Банку", пішов на сумнівну угоду, хоча чітко розумів, що дані його інтернет-банкінгу потрібні для незаконних махінацій. Так, у травні 2025 року він свідомо продав спільнику свої облікові дані в банку. Фактично, він погодився стати "ланкою" у схемі легалізації коштів.
Уже в червні 2025 року спільник реалізував задум. Перебуваючи поблизу села Супрунівка на трасі "Київ–Харків", він зайшов у кабінет під іменем ФОПа та провів транзакцію на суму 340 212 гривень. Ці кошти були заздалегідь виведені з рахунків інших компаній сумнівним шляхом. Таким чином, рахунок підприємця було використано як "транзитний", щоб надати грошам вигляду легальних.
Суд і вирок
У лютому 2026 року справа надійшла до суду. Обвинувачений не заперечував фактів і уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.
Кваліфікація: пособництво у несанкціонованому втручанні в роботу банківських систем (ч. 2 ст. 361 КК України).
Суд затвердив угоду та призначив покарання - штраф у розмірі 51 000 гривень.
Окрім фінансового стягнення, чоловік отримав судимість, що суттєво вплине на його ділову репутацію, можливості кредитування та подальшу підприємницьку діяльність.
Чому бути "дропом" - це шлях до фінансової катастрофи
Ця справа є класичним прикладом дропперства (використання "грошових мулів"), коли шахраї шукають людей, готових за невелику винагороду надати доступ до своїх рахунків або банківських карток.
При цьому правоохоронці наголошують, що легкий заробіток за "оренду" картки завжди несе фатальні ризики. Ще б пак, шахраї залишаються в тіні, а відповідальність несе людина, на чиє ім’я відкрито рахунок, адже саме вона фігурує у банківських документах і кримінальному провадженні.
Інші негативні наслідки:
- Довічний "чорний список" у банках. Нацбанк працює жорстко: один раз помічений у схемах - і ви більше ніколи не відкриєте рахунок, не отримаєте зарплатну картку та не зможете взяти навіть дрібний кредит.
- Податкова пастка. Якщо через ФОП "прогнали" мільйони, податкова вважатиме це доходом підприємця. Шахраї заберуть готівку, а вам залишать борг у вигляді 18% ПДФО від усієї суми транзиту.
- Шантаж та мікрокредити. Передаючи пароль від банкінгу, людина віддає паспортні дані. Злочинці можуть набрати на це ім'я онлайн-позик, які доведеться повертати.
Історія підприємця з Полтавщини - це чергове нагадування, що "легкі гроші" в інтернеті часто закінчуються кримінальною відповідальністю.
Передача логінів і паролів від банківських сервісів - це не підробіток і не "оренда картки". Це прямий ризик стати співучасником злочину, отримати судимість і надовго втратити фінансову репутацію.
До слова, українцям радять самим подбати про збільшення своїх пенсій, а не чекати милості від держави.
