В Україні збираються змінити структуру вищої освіти: після 12-річної школи частина випускників зможе здобувати ступінь бакалавра не за чотири, а за три роки. Перші студенти за новою моделлю почнуть навчатися вже у 2029 році.
Реформа пов’язана з запуском профільної старшої школи в межах «Нової української школи». Вона передбачає, що частину знань, які зараз викладають на першому курсі університету, учні отримуватимуть ще у 10–12 класах. Про це повіомляє видання "Вчися медіа".
Що означає трирічний бакалаврат
Як пояснюють у Міністерстві освіти і науки, скорочення навчання не означає "спрощення диплома". Ідея полягає в іншому: старша школа стане підготовчим етапом до університету.
Учні обиратимуть профіль – наприклад, гуманітарний, математичний або природничий – і вивчатимуть частину майбутньої спеціальності ще до вступу. Тому університетам не доведеться витрачати перший рік на базову підготовку.
Але скорочений бакалаврат працюватиме лише за однієї умови: абітурієнт вступає на ту ж спеціальність, що відповідає профілю навчання в школі. Якщо напрям змінюється, навчання залишиться чотирирічним або додасться підготовчий «компенсаційний» рік.
Коли це почне діяти
Реформа вводиться поступово:
- 2026 рік – нинішні дев’ятикласники пілотних шкіл зможуть перейти до трирічної старшої школи;
- 2029 рік – перший експериментальний набір студентів на трирічний бакалаврат;
- з 2030 року – модель стане основною.
У підсумку структура освіти має виглядати так: 12 років школи + 3 роки бакалаврату + 2 роки магістратури.
Чи стане навчання складнішим
МОН запевняє, що студентам не доведеться «вчитися вдвічі швидше». Програми просто перерозподілять.
Обсяг навчання становитиме 180 кредитів ЄКТС (60 на рік) – це стандарт європейської системи. Варіант 240 кредитів за три роки навіть не розглядають через надмірне навантаження.
Що зміниться для університетів
У 2029 році очікується незвична ситуація: випускників стане значно менше. Тоді 12-річну школу закінчать лише учні пілотних ліцеїв – приблизно 15 тисяч осіб замість звичних близько 200 тисяч.
Через це може виникнути так звана «обернена конкуренція» – не абітурієнти шукатимуть університети, а університети змагатимуться за студентів.
При цьому в міністерстві не прогнозують падіння доходів вишів: тривалість магістратури збільшиться до двох років, що частково компенсує скорочення бакалаврату.
Кому підійде нова система
Скорочений бакалаврат розрахований передусім на учнів, які вже в школі визначилися з професією: майбутніх програмістів, інженерів, філологів, біологів тощо. Для тих, хто хоче змінити напрям після школи, залишиться звична траєкторія вступу.
Фактично реформа має зробити українську освіту ближчою до європейської моделі – коли університет не починає навчання «з нуля», а продовжує підготовку, розпочату ще у старших класах.
Раніше ми писали, що три українські університети увійшли до топ-2000 світового рейтингу.