За неправдиві, наклепницькі та образливі пости у соцмережах українці можуть поплатитися не лише репутацією та грошима, а ще й свободою. Закон передбачає покарання за кожне з цих порушень. Причому не завжди винуватець може відбутися лише спростуванням і штрафами. У деяких випадках настає кримінальна відповідальність з обмеженням або позбавленням волі.
Про це розповів юрист Євген Буліменко у коментарі для rbc.ua.
"Розміщення недостовірної інформації може мати наслідком цивільно-правову відповідальність: обов’язок спростувати дані та відшкодувати моральну і майнову шкоду", - повідомив юрист.
Закон передбачає для винуватців штрафи та позбавлення волі за наклеп або образу
Зокрема, розрізняють такі види порушень, за якими настає адміністративна або кримінальна відповідальність:
- Звинувачення та наклеп. Така відповідальність настає після того, якщо когось безпідставно назвали шахраєм або злодієм. Ображений може подати цивільний позов і змусити кривдника спростувати поширену інформацію та компенсувати йому моральну шкоду.
- Фейки під час війни. Йдеться про поширення чуток, що сіють паніку. За це передбачена адміністративна відповідальність (ст. 173-1 КУпАП). Суд може покарати штрафом від 170 до 255 гривень або призначити виправні роботи.
- Розпалювання ворожнечі. Це стосуэться поширення ворожих закликів на расовому, релігійному або національному ґрунті. За таке закон передбачає кримінальну відповідальність. За це карають штрафом від 3400 до 8500 гривень або можна отримати і до 3 років тюрми.
- Заклики до заворушень. Якщо у соцмережі когось залякують фізичною розправою або закликають до дій, які можуть загрожувати громадському порядку, то винуватець може отримати штраф до 850 гривень. А в окремих випадках, якщо суд вирішить, що його дії становлять небезпеку для суспільства, то йому можуть обмежити волю на строк від 2 до 5 років.
Водночас, як зауважив юрист, у справах про захист репутації саме позивач повинен довести, що інформація, опублікована у соцмережі, є фейком, і що вона була поширена саме відповідачем.
При цьому поширювач неправдивої інформації має знати, що навіть видалення цієї інформації із соцмережі не рятує його від відповідальності. Щоправда, позивач повинен мати докази, що така публікація була. Наприклад, він може пред’явити суду скриншот повідомлення, завірений у нотаріуса.
Нагадаємо, у Мережі поширили інформацію, що чоловіки зможуть голосувати тільки за військовим квитком. Але згодом з’ясувалось, що це не так.
