Від прямого влучання у квартиру чи будинок не врятує жодне правило. Але від вибухової хвилі, уламків і вторинних уражень можуть уберегти правильні дії в перші хвилини.
Командир загону швидкого реагування Євген Варава щодня працює на місцях «прильотів» і наголошує: головне - не панікувати та діяти за алгоритмом.
“Основне завдання - не зробити ще більше жертв”, - каже він.
Євген Варава розказав, що робити, якщо шахед або ракета влучили у сусідній будинок або кількома поверхами нижче, як допомогти собі та постраждалим до приїзду медиків і чого категорично не варто робити.
Насамперед - власна безпека. Треба зрозуміти, чи вам більше нічого не загрожує. Якщо безпосередньої загрози немає, слід одразу телефонувати екстреним службам:
112 — єдиний номер допомоги (за цим номером можна викликати поліцію, рятувальників, медиків або газову службу);
101 — ДСНС;
102 — поліція;
103 — «швидка».
Найголовніше правило: “що бачу - те й говорю”. Задача чітко й без емоцій повідомити адресу «прильоту», що саме горить та чи є всередині люди. Якщо дзвонимо в «швидку», важливо уточнити приблизну кількість постраждалих. На основі цього диспетчер вирішуватиме, скільки бригад відправляти на місце події.
“За можливості, якщо це якась специфічна адреса або є специфічний проїзд, рятувальників краще зустріти й трохи провести, розказати, як краще проїхати. Водії не завжди досконало знають місто та їздять за навігаторами [які під час тривоги перекидають усіх у Ліму – ред.]. Також допомагає, коли є людина, яка координує, де саме постраждалі, щоб рятувальники не бігали й не шукали їх самостійно”, – каже Варава.
Окрема проблема – припарковані авто. Пожежна техніка не завжди може заїхати у двір, а машини біля гідрантів блокують доступ до води.
Як і коли евакуйовуватися
Рішення виходити чи залишатися залежить від ситуації.
Якщо вибуховою хвилею лише вибило вікна, а пожежі немає, виходити надвір і збиратися натовпом не обов’язково. Але бувають випадки, коли через 20–30 хвилин після удару починають сипатися балкони.
"Буває, що ракета “складає” під’їзд, а сусідній спочатку стоїть. А потім починають падати балкони", — пояснює Варава.
Матеріал будівлі має значення. Панельні будинки, за його словами, «дуже часто просто складаються». У багатоповерхівках рятувальники в будь-якому разі проводять евакуацію. Оцінити масштаби пошкоджень з квартири складно.
"Поки ситуація контрольована — краще вийти. Якщо почнеться пожежа або обвал, евакуюватися буде значно важче".
Важливо пам’ятати: "швидка" у вогонь не заходить — це зона відповідальності ДСНС.
Рятувальники радять:
- не зачиняти двері на замок;
- залишати номер телефону на дверях;
- не перекривати самостійно газ чи воду без прямої загрози.
“У середньому однокімнатна квартира вигорає повністю за сім хвилин. Тобто часу на збори всього кілька хвилин», – підкреслює Варава.
У задимленому приміщенні найкраще рухатися "по стінці".
“Орієнтуватися в диму навіть у себе вдома важко. Знайшли стіну — йдемо вздовж неї до виходу”.
“А я просто прийшов подивитися”
Після "прильотів" на місця часто приходять сторонні люди.
“У перші секунди вони можуть допомогти локалізувати невелику пожежу або вивести когось із будинку. Після приїзду рятувальників головне вчасно зупинитися та не заважати бригадам ДСНС і “швидкої”, – каже Варава.
Рятувальники шукають відповідального за будинок, людину, яка знає, хто де живе.
“Бували випадки, коли казали: там лишилась подружка. Виламували двері — а квартира порожня, бо подружка на дачі”, - розповідає рятувальник.
Точна інформація економить час і сили рятувальних бригад та медиків.
Що з собою брати
“Тривожний рюкзак” – річ специфічна і часто переобтяжена зайвими речами. Люди нерідко складають туди багато чого "про всяк випадок", але в реальній надзвичайній ситуації більшість із них просто не знадобиться. Насправда, цей набір має допомогти протриматися автономно один-два дні, якщо через пожежу, задимлення чи іншу небезпеку ви тимчасово не зможете повернутися додому.
Мова йде не про комфорт, а про базову безпеку та мінімальні потреби людини. Передусім у рюкзаку повинні бути документи (або їхні копії), готівка, банківські картки, мобільний телефон із зарядним пристроєм чи зарядженим павербанком. Також необхідно покласти воду, мінімальний запас їжі тривалого зберігання, базові ліки та засоби гігієни. Усе це має бути компактним і легким, щоб рюкзак можна було швидко схопити й безперешкодно рухатися.
Окрему увагу варто приділити безпеці під час евакуації з задимленого приміщення. Часто більшу загрозу становить не сам вогонь, а токсичний дим. Саме тому вдома бажано мати не лише зібраний рюкзак, а й базові засоби пожежної безпеки.
Зокрема, у помешканні повинні бути справні вогнегасники. Вони дають шанс локалізувати невелике займання ще до прибуття рятувальників або ж виграти критично важливі для життя хвилини для евакуації. Також важливо знати, як ними користуватися, а не просто зберігати “для галочки”.
Ще один важливий елемент - рятувальні пожежні маски або так звані "саморятівники". Це спеціальні каптури, які можна надягнути на голову буквально за кілька секунд.
Вони фільтрують повітря і захищають органи дихання від диму та чадного газу. Залежно від моделі, такі маски забезпечують захист до 30–40 хвилин, цього часу зазвичай достатньо, щоб безпечно залишити небезпечну зону.
Аптечка: що в ній обов'язково має бути
Також необхідно мати аптечку з базовими предметами з домедичної допомоги: кровоспинні засоби, турнікети (CAT або Sich), якісні перев’язувальні матеріали, протиопікові гідрогелеві серветки (але не пантенол), оклюзійні наліпки, пластирі чи пов’язки (SAM, HALO, Beacon, HYFIN Vent), перманентний маркер, бандажі й пластирі, еластичний бинт.
“Якщо у вас є все необхідне для надання першої допомоги, але ви не розумієте, як це зробити, то нічого не вийде”, – пояснює рятувальник.
Тому, кожному українцю варто пройти базові курси з надання домедичної допомоги.
Чому "швидка" не допомагає всім одразу
Перший екіпаж часто стає сортувальною бригадою. Вони починають сортувати постраждалих, щоб наступна бригада забрала того, хто може загинути просто зараз.
Постраждалі діляться на наступні категорії:
• "Зелені" – це постраждалі з легкими ушкодженнями, які здатні самостійно пересуватися. Йдеться, наприклад, про перелом руки, незначні порізи чи легкі опіки. Як правило, саме таких людей під час надзвичайних подій найбільше.
• "Жовті" – постраждалі з травмами, що не дозволяють їм рухатися самостійно. Це можуть бути серйозні ушкодження, зокрема перелом обох ніг або інші травми, які унеможливлюють ходьбу.
• "Червоні" – люди без свідомості або в критичному стані: з масивними кровотечами, тяжкими опіками чи в шоковому стані.
Шоковий стан – це не просто емоційна реакція на вибух чи іншу травматичну подію, коли людина налякана або сильно збуджена. Це загрозливий для життя фізіологічний стан, коли різко порушується кровопостачання тканин, і організм починає поступово відмовляти. Його ознаками можуть бути бліда або холодна шкіра, пришвидшене дихання, слабкий пульс, сплутаність свідомості чи її втрата. Визначити такий стан можуть лише спеціально підготовлені рятувальники.
• "Чорні" – це люди без ознак життя та/або з травмами, несумісними з життям.
Людина під завалами: що робити
Самостійно розбирати завали не можна.
Людина зверху не розуміє, які конструкції тримаються. Можна випадково дочавити постраждалого. Той, хто під завалами, також не має розкопуватися сам. У першу чергу необхідно оцінити обстановку навколо та почати кликати на допомогу. Під час розбору завалів рятувальники влаштовують «хвилину тиші», щоб почути тих, хто вижив.
"Бувало, що від моменту, коли знайшли людину та дістали її, проходило сорок хвилин. Бо все треба робити обережно: на місці має працювати мінімальна кількість людей, щоб не створювати зайвий тиск на постраждалого", – пояснює Євген Варава.
Найчастіше людей шукають у “трикутниках життя”: якщо під час руйнування падають шафа, диван або ліжко, вони зазвичай не стискаються повністю, між ними та іншими конструкціями можуть утворюватися порожнини, де потенційно може опинитися людина. Натомість цегляні стіни, бетонні плити чи перекриття обвалюються дуже щільно, практично без утворення вільного простору. У таких умовах шансів на виживання майже немає.
Як можна допомагати рятувальникам?
Як раніше наголошував Варава, у критичній ситуації найголовніше - не заважати рятувальникам працювати. Не варто намагатися геройствувати, потрібно одразу прибрати автомобіль, якщо про це просять, і чітко виконувати всі вказівки пожежників та медиків.
“Рятувальники – це не та професія, коли можна відійти на п’ять хвилин, бо приспічило води випити. Якщо ти вже став гасити пожежу, ти її гасиш до кінця. Так само і з роботою правоохоронців, медиків, кінологів, піротехніків. Тому виділіть 20 хвилин, сходіть у магазин хлопцям по воду. Вона завжди потрібна: умитися, протерти руки або зробити кілька ковтків”, – пояснює Варава.
Де ховатися від шахедів та ракет удома?
Правило двох стін ніхто не скасовував. Проте важливо також ховатися у таких місцях вдома, де немає поруч вікон, плитки, дзеркал та інших скляних споруд.
“Був випадок, коли людина загинула від того, що вибуховою хвилею розірвало шафу-купе й уламки скла смертельно її поранили, хоча людина була за стіною”, – розповідає рятувальник.
Також під час обстрілу рекомендовано відкривати вікна на провітрювання. Це частково може захистити від вибухової хвилі. Зачинені вікна більше під загрозою вильоту всередину помешкання.
Підсумуємо: наша безпека у першу чергу у наших руках. Знаючи базові правила надання домедичної допомоги, безпечного місцезнаходження в квартирі під час атак (якщо немає можливості піти у найближче укриття), наявність захисних предметів в помешканні, “тривожного рюкзака” можуть допомогти врятуватись самому та допомогти тому, хто поруч.
Нагадаємо, Росія атакує Україну не на повну силу: в ISW розповіли, чому ворог стримує масштаби ударів.
