14 лютого за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять Кирило — рівноапостольного просвітителя слов’ян, творця першої слов’янської абетки. Цього ж дня відзначають першу у 2026 році Вселенську батьківську (М’ясопусну) суботу — особливий день молитви за всіх померлих.
Пам’ять просвітителя слов’ян
Святий Кирило, у миру Костянтин, народився у місті Солунь (сучасні Фессалоніки, Греція). Отримавши блискучу освіту при дворі візантійського сановника, він присвятив себе служінню Церкві: був хранителем бібліотеки при храмі Святої Софії в Константинополі, викладав філософію та здійснював місіонерські подорожі.
Разом із братом Мефодій у 862 році Кирило вирушив до Моравії на запрошення князя Ростислава. Там брати створили слов’янську абетку, переклали Євангеліє, Псалтир та інші богослужбові книги, а також запровадили богослужіння зрозумілою для народу мовою. Згодом у Римі їхню місію підтримав Папа Адріан II, що стало важливою подією для утвердження слов’янської писемності та літургійної традиції.
У Римі Кирило прийняв чернецтво й невдовзі помер. Його поховали в базиліці Святого Климента. Віряни звертаються до святого з молитвами про успіх у навчанні, дар мудрості та підтримку в освітніх починаннях.
Кого ще згадують 14 лютого
Цього дня також вшановують:
- преподобного Авксентія;
- преподобного Ісакія, затворника Києво-Печерського;
- преподобного Марона Сирійського;
- святителя Авраамія, єпископа Карійського.
Окрім того, 14 лютого - перша Вселенська батьківська (М’ясопусна) субота 2026 року. У храмах моляться за всіх "від віку спочилих" християн. Віряни подають записки за упокій, відвідують кладовища, чинять милостиню. Назва "М’ясопусна" пов’язана з тим, що це останній день перед Великим постом, коли дозволено вживати м’ясо.
А от за юліанським календарем (за старим стилем) цього дня згадують святого мученика Трифон Апамейський та відзначають передсвяткування Стрітення Господнього.
Традиції та заборони дня
У народному календарі 14 лютого називають Кирило-весновказівник. Вважалося, що саме цього дня можна передбачити, якою буде весна та літо. Селяни утрамбовували сніг на городах, щоб він довше зберігав вологу для майбутнього врожаю. Також готували гарячий збитень - напій із меду, патоки та прянощів.
Церква закликає провести день у молитві, уникати сварок, образ і відмов у допомозі. За народними повір’ями, не радять пересаджувати рослини чи лікувати зуби - вважалося, що справа не матиме успіху.
Прикмети на 14 лютого
За погодою цього дня судили про майбутній сезон:
- сонячний день - до нових морозів;
- сильний мороз - до спекотного літа;
- ясна погода - весна буде холодною і вологою;
- багато снігу на полях - до врожайного року.
Також вірили: якщо птахи голосно щебечуть - скоро потеплішає, а якщо мовчать - морози затримаються. У народі казали: яка погода 14 лютого, таким буде й серпень.
