Перед переговорами в Абу-Дабі Росія замінила склад своєї команди перемовників. Зокрема, у складі делегації РФ не було Володимира Мединського, який очолював російську делегацію у ході попередніх спроб мирних переговорів. Його замінили на військових. Це може свідчити, що Москва, ймовірно, налаштована рухатись у напрямку припинення війни.
Такими міркуваннями поділився політолог Олексій Буряченко у коментарі, який він дав для focus.ua.
Економіка Росії нарешті стала хитатись внаслідок чотирирічної виснажливої війни та запроваджених санкцій. У Кремлі почали усвідомлювати, що подальше продовження війни може призвести не лише до поразок на фронті, але й до росту соціальної напруги всередині самої РФ. Очевидно саме з цієї причини російське керівництво раптово вирішило замінити медійного Володимира Мединського на менш відомих, але прагматично налаштованих військових. Адже вони більш реалістично оцінюють ситуацію на фронту і не схильні все вирішувати гаслами.
Причому Росія почала активно підтримувати пропозиції щодо продовження переговорного процесу. Заяви з боку Москви стали менш категоричними та більш виваженими. Причина такої зміни настроїв — не лише в дедлайнах, які виставив перемовникам Трамп. Адже ці дедлайни вже не раз відсувались у часі. Очевидно, росіян спонукають до прагматизму інші чинники, каже політолог.
"Економічний тиск у РФ стає дедалі відчутнішим, і це впливає на динаміку перемовин. Про серйозність ситуації свідчить і те, що в переговорах дедалі менше фігурують медійні персонажі на кшталт Мединського, а натомість з’являються військові, які реально орієнтуються у фронтовій обстановці та здатні говорити про конкретні параметри завершення війни", — зауважив Буряченко.
Така раптова зміна поведінки Москви та персоналій, які представляють Росію на переговорах, може свідчити про те, що Росія почала реальний рух до виходу з війни або принаймні до замороження збройного протистояння. Хоча, великих надій на раптову зміну курсу Москви усе ж не варто покладати. Адже Кремль, як і раніше, не готовий відмовитися від своїх нереалістичних вимог.
"Поки Москва не відмовиться від ультимативних сценаріїв, зокрема вимог передати їй українські території без бою, справжнього дипломатичного зламу не відбудеться", — вважає політолог.
Він також прогнозує, що вже навесні Путін буде змушений зробити стратегічний вибір: кидати своє військо у нову виснажливу літню кампанію, намагаючись забрати весь Донбас, або шукати шлях вийти з війни, щоб не доводити економічну ситуацію в Росії до краю.
При цьому, якщо Вашингтон не посилить економічний тиск на Москву, то Путін може все-таки піти на нове коло війни. При цьому і Україна, і Росія декларують, що їм імпонують мирні ініціативи Трампа. Однак обидві сторони мають купу зауважень та претензій одна до одної. І обидві не квапляться втілювати дедлайни Трампа у реальність. Отже, якщо до літа сторонам не вдасться досягти хоча би замороження військових дій, то, очевидно, війна ще буде продовжена на невизначений термін.
"Формально і Київ, і Москва не відкидатимуть дедлайни Білого дому. Однак наскільки щирою є ця комунікація з обох сторін — питання відкрите. На жаль, нині слова та заяви американського президента дедалі рідше сприймаються як безумовний фактор впливу, що завдає удару по міжнародному авторитету США", — резюмував Олексій Буряченко.
Нагадаємо, в Україні обурилися через заяву Ішингера про небезпеку припинення війни.
