Станом на 1 січня 2026 року обсяг депозитів фізичних осіб в українських банках досяг 1,617 трлн грн, повідомили у Фонді гарантування вкладів фізосіб. Найбільше коштів українці довіряють державним банкам, а головною валютою заощаджень залишається гривня.
У національній валюті громадяни зберігають 1,073 трлн грн, тоді як сума в іноземній валюті в перерахунку становить 544,4 млрд грн. Це свідчить про стабільний інтерес вкладників до гривневих інструментів, попри тривалі економічні виклики, пише Oboz.ua.
Водночас частка фізичних осіб-підприємців у структурі вкладників становить 3,2%, але саме вони формують 12,5% усіх депозитів. Загальна сума їхніх вкладів - 201,8 млрд грн.
Хто і скільки тримає на рахунках
Найчисленнішою групою залишаються вкладники, на рахунках яких від 10 до 200 тисяч гривень - це понад половина всіх клієнтів, майже 58%. Поруч із ними помітна й інша тенденція: значна частина українців фактично не використовує банківські рахунки для накопичень, адже понад 58% мають на них лише кілька гривень - до десяти.
Водночас великі депозити трапляються рідко: суми понад мільйон гривень зберігають лише 0,21% клієнтів, тоді як вклади у межах від 200 до 600 тисяч гривень мають близько 1,39% вкладників.
Куди українці несуть гроші
Переважна більшість вкладників обирає банки з державною участю - їх частка становить 60,7%. Ще 21,9% довіряють приватним банкам, а 17,4% - установам, що входять до іноземних банківських груп.
Чи варто інвестувати кошти в золоті прикраси
Нагадаємо, оборонна економіка та інфляційний тиск змушують українців уважніше ставитися до власних заощаджень. На тлі рекордного зростання цін на золото багато хто сприймає цей метал як безпечний прихисток для капіталу. Та, як застерігає засновник інвестгрупи «УНІВЕР» Тарас Козак, інвестувати потрібно з холодною головою - особливо коли йдеться про ювелірні вироби.
Експерт наголошує, що прикраси не можуть бути повноцінним інвестиційним активом, адже їхній склад суттєво відрізняється від банківського золота. Поширена 585-та проба містить лише близько 57% чистого металу, тож покупець фактично переплачує за домішки та роботу ювеліра. У результаті замість збереження коштів інвестор ризикує втратити частину вартості вже на етапі продажу.
