Підземні джерела тривалий час вважалися стабільним запасом прісної води. Проте, як з’ясувалося, Європа та Україна нині втрачають і ці резерви.
Про це, як повідомляє видання УкрАгроКонсалт, свідчать результати дослідження Університетського коледжу Лондона, проведеного спільно з Watershed Investigations та The Guardian.
До зазначеного висновку науковці дійшли, проаналізувавши супутникові дані, зібрані впродовж 2002–2024 років у межах місій GRACE (Gravity Recovery and Climate Experiment) та GRACE-FO.
Супутники зазначених місій тривалий час проводять вимірювання гравітаційного поля Землі. Такі вимірювання дозволяють оцінити запаси води в тих чи інших регіонах планети. Справа в тому, що вода має значну масу. Відповідно зменшення або збільшення її обсягів впливає на гравітаційне поле. Отож завдяки таким вимірам можна визначити наявні резерви води в підземних горизонтах, річках, озерах, ґрунтовій вологості та льодовиках.
Результати аналізу супутникових даних свідчать, що наразі Європа розділилася на дві зони. В одній із них вологість підвищується. Йдеться про Скандинавію, Португалію та частину Великої Британії. Інша ж зона втрачає вологу. До неї належать Італія, Іспанія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Румунія, Україна та Південно-Східна Англія. І йдеться не лише про скорочення запасів поверхневих вод, а й підземних.
"Окремим питанням було, чи стосується зменшення кількості води лише поверхневих вод — річок та озер. Дослідження показало, що обсяги підземних вод також скорочуються. Із загального масиву вимірювань були виділені дані про ґрунтові води, які традиційно вважалися “буфером”, що згладжує сезонні коливання та посухи. Результати показали, що їх резерви виснажуються по всій південній та центральній Європі, повторюючи загальний тренд, незважаючи на те, що загальна кількість опадів може залишатися стабільною або навіть зростати", — йдеться в звіті.
Зростання обсягів опадів та скорочення водних запасів на перший погляд видається парадоксальним явищем. Проте насправді така тенденція зумовлена зміною характеру дощів. Під час інтенсивних злив вода стікає поверхнею землі та спричиняє повені. Однак вона не затримується тривалий час на одному місці. Відповідно вода не потрапляє у глибші прошарки та врешті не поповнює запас підземного водоносного горизонту. До того ж через глобальне потепління тривалість зими скорочується, а влітку виникають тривалі періоди посухи.
Скорочуються запаси води й в Україні. Проте в нашій країні кліматичні зміни не є єдиною причиною такої тенденції. Їх підсилює війна, наслідком якої є значні руйнування інфраструктури. Відповідно до даних UNICEF, станом на 2023 рік в Україні 10 мільйонів людей не мали доступу до безпечного водопостачання. Водночас понад 30% відібраних в Україні зразків питної води не відповідають національним стандартам. Для порівняння, у Німеччині аналогічний показник сягає лише 0,1%.
Також автори публікації нагадують події червня 2023 року. Саме тоді росіяни зруйнували дамбу Каховського водосховища. Це стало масштабним ударом по водній безпеці південних регіонів України. Зокрема, відповідно до звіту ООН, через теракт Україна втратила 10% водних ресурсів. Для 6 мільйонів громадян якісна питна вода стала недоступною. Для більш ніж 13 мільйонів українців доступ до води, а відповідно й задоволення санітарно-гігієнічних потреб, виявився обмеженим.
Ще однією проблемою для України стало високе енергоспоживання систем водопостачання. Адже вітчизняні водопроводи витрачають 1,01 кВт•год/м³ енергії. У Європі ж системи споживають 0,5–0,7 кВт•год/м³. На тлі енергетичного дефіциту таке високе споживання електроенергії є критичним.
