Керівник команди розробників в американському стартапі Вадим Шевченко – про те, скільки насправді платять за кордоном, чому дипломи не такі важливі і як влаштуватися на роботу в закордонну компанію.
IT-сектор став одним із островів стабільності в українській економіці. Поки одні галузі страждають від наслідків війни, програмісти продовжують заробляти гроші і поповнювати державний бюджет. Проте розрив доходів всередині IT досить великий. За даними літнього дослідження DOU, 25% із найвисокооплачуваніших спеціалістів отримують понад $5000, тоді як чверть із найнижчими зарплатами заробляє менше $1861. Різниця майже втричі. Ще більший контраст між тими, хто працює в Україні, і тими, хто працює за кордоном: у останніх медіанні зарплати зросли на $150–500 за останні півроку. Що відрізняє тих, хто потрапляє у верхню чверть за доходами, від інших?
Експерт в IT-розробці складних систем Вадим Шевченко з Чернівців влаштувався в американську компанію без зв’язків і переїзду за кордон і зараз керує командою розробників у стартапі PhotoDay, який за його участю залучив інвестиції від найбільших фондів США. За 15 років кар'єри він створив унікальний веб-портал для 280 органів місцевого самоврядування Чернівецької області – перший такий проект в Україні, керував IT-компанією з бездоганною репутацією на ринку і є членом міжнародної асоціації AITEX. Дізналися у експерта, який досвід і навички потрібні, щоб зацікавити компанію міжнародного рівня і забезпечити собі стабільний дохід.
- Вадиме, ви самі пройшли шлях від програміста в українській компанії до провідного інженера-програміста в американському стартапі. Скільки реально можна заробити українському програмісту, працюючи на велику закордонну компанію?
Доход залежить від того, ким ти для компанії є. Якщо просто пишеш код за завданням – це одна історія. Якщо відповідаєш за критично важливі частини бізнесу, то зовсім інша. Наприклад, в PhotoDay я відповідаю за модуль автоматизації роботи з партнерами по друку. По суті без нього компанія просто не може працювати, фотостудії не зможуть формувати замовлення. Коли ти як співробітник стаєш незамінним, а не просто парою рук, зарплата зростає в рази. За моїм досвідом, різниця між звичайним розробником і тим, хто реально впливає на бізнес, це мінімум дворазове збільшення доходу. Тут важливо змінити свою філософію щодо роботи.
- А як взагалі потрапити в таку велику міжнародну компанію з невеликого міста, такого як ваші Чернівці, коли конкуренція на міжнародному ринку висока, а зв’язків зовсім нема, як це було у вас?
IT-індустрія хороша тим, що в більшості випадків зв’язки не потрібні. Це практична галузь, де важливіше показати, що ти вмієш робити. У мене не було жодних знайомств в Америці. Ключем стало портфоліо з реальними масштабними проєктами у соціально значущих сферах, якими користувалися тисячі людей.
- Ви створили веб-портал для всіх територіальних громад Чернівецької області — це був безпрецедентний для України проєкт, який підвищив прозорість роботи влади і покращив доступ громадян до державних послуг. Розкажіть, яку проблему він вирішував і чому це стало вашою візитною карткою при виході на міжнародний ринок?
У 2009 році Чернівецька область налічувала 282 ради – органи місцевого самоврядування, з яких лише одиниці мали власний вебсайт, а половина навіть не була комп'ютеризована. Критичною проблемою була відсутність можливості публікувати публічну інформацію, а також закони, прийняті на місцевому рівні. Крім того, на дуже низькому рівні була представлена інформація про регіон туристичного та економічного характеру, що уповільнювало розвиток туризму і приплив нових інвестицій в область. Я створив єдину систему, яка об'єднала всі організації місцевого самоврядування. Подібного проєкту не було в жодній області України на той момент. Портал активно використовувався з 2009 по 2022 рік для зберігання офіційних документів, надання туристичної та економічної інформації про населені пункти області, публікації обласних новин і прийому громадян онлайн. Коли на співбесіді в США я розповідав про систему регіонального масштабу, яка роками безвідмовно обслуговує сотні організацій і тисячі користувачів, це відразу виділило мене серед тих, хто робив корпоративні сайти-візитки. Американські компанії шукають не диплом, а доказ того, що ти здатен вирішувати масштабні завдання.
- Багато хто думає, що для хорошої зарплати потрібно працювати в модних стартапах. А ви говорите про університет і держпроекти. Такі проекти пов'язані з високою відповідальністю, але вони справді можуть допомогти кар'єрі?
Звичайно! Більше того, це дасть досвід, який ти ніколи не отримаєш у звичайних комерційних проектах. Коли я працював над порталом територіальних громад Чернівецької області, мені потрібно було створити єдину систему для 280 організацій місцевого самоврядування. Портал працював 13 років, через нього громадяни подавали звернення, чиновники публікували документи. Тобто система працювала під великою нагрузкою і займалася реальними справами не один рік, і це якраз те, що важливо для великих приватних компаній чи тих, які мають намір масштабувати свої рішення. Якщо почати зі стартапа, він може закритися через півроку, а система, яка працює десятиліттями – це реальний доказ твоїх навичок. Молодим спеціалістам краще шукати справжні складні завдання, а не тепличні умови. Потім можна буде підключитися до чогось нового, стартапи завжди будуть.
- До роботи в США ви були директором і архітектором ПЗ в IT Group, компанії з бездоганною репутацією на українському ринку. Як цей досвід керівництва допоміг вам у кар'єрі?
В IT Group я керував компанією з 2009 по 2025 рік, управляв командою розробників і був провідним архітектором у всіх великих проєктах компанії. Компанія заслужила репутацію надійного партнера, наші клієнти поверталися до нас знову і знову, тому що ми створювали системи, які працюють роками без збоїв. Я особисто навчив близько 10 молодих розробників сучасним технологіям, багато з яких зараз працюють в міжнародних компаніях. Цей досвід управління командою, прийняття стратегічних рішень і відповідальності за результат бізнесу був критично важливий. Коли я прийшов до PhotoDay, я вже знав, як будувати процеси, як оцінювати ризики і як робити так, щоб продукт працював безвідмовно під навантаженням.
- Припустимо, людина влаштувалася у закордонну компанію. Що потрібно робити, щоб рости, а не застрягти на одній зарплаті? Як вам вдалося швидко довести, що ви здатні керувати командою?
Головне пам’ятати, що ініціатива завжди заохочується, як і дбайливе ставлення до бізнесу, в якому ти працюєш. Коли я прийшов до PhotoDay, по своїй ініціативі запропонував створити закритий веб-портал для партнерів, який дозволяв би їм швидше додавати нові продукти і дизайни. Це прискорило процес у кілька разів і безпосередньо збільшило прибуток компанії, особливо в завантажений сезон. Я не чекав, поки мені дадуть технічне завдання – сам побачив проблему і запропонував рішення. Зараз на мене покладено відповідальність за випуск нових версій продукту раз на місяць. Це дуже важливе завдання, тому що система не повинна перестати працювати навіть на хвилину. Коли компанія довіряє тобі таке, зарплата автоматично йде вгору.
- Протягом 10 років ви працювали дистанційно на американську Vital Media Network, медіа-компанію, яка керує великими платформами про мотоспорт з майже мільйоном відвідувачів на місяць. Як вдалося з української IT-компанії перейти одразу на американський ринок?
Vital Media Network стала для мене мостом на американський ринок. Я працював Senior Web Developer і відповідав за технічний розвиток платформ VitalMX.com і VitalMTB.com. Спроектував інтерактивний конфігуратор мотоциклів і велосипедів, який став одним із найпопулярніших інструментів і зміцнив партнерства з брендами на кшталт Yamaha та Honda. Займався оптимізацією під високими навантаженнями, тобто впроваджував балансування, перепроектовував кешування, інтегрував комерційні платформи через API. Так я навчився працювати в американській корпоративній культурі, довів, що можу створювати надійні системи для великої аудиторії.
- Ви також є членом ради (Council Member) міжнародної асоціації AITEX. Наскільки важливе професійне співтовариство для кар’єрного зростання?
Членство в професійних асоціаціях дає доступ до нових знань, трендів індустрії і можливість обмінюватися досвідом з колегами з різних країн. Це допомагає залишатися в курсі останніх технологій і кращих практик, що критично важливо в нашій швидкозмінній галузі.
- А правда, що в IT не потрібно вищої освіти? Чи це міф? Ви самі займалися навчанням молодих спеціалістів, чи звертаєте ви увагу на їхні дипломи?
Диплом, як і в багатьох інших сферах, це, звісно, не головне, але освіта дає базу, на якій будуть будуватися всі наступні ідеї. У мене були перемоги на олімпіадах з інформатики – це мені допомогло, і потім під час навчання в університеті я вже працював програмістом. Американським компаніям все одно, де ти навчався, які у тебе оцінки. Їх хвилює лише одне – чи можеш ти вирішити їхню проблему чи ні. Коли я сам навчав молодих спеціалістів, то робив акцент на тому, щоб вони одразу писали чистий код і розуміли структуру великих систем. Я хочу сказати, що освіта дає старт, а далі ти повинен сам свої навички розвивати.
- Яку головну помилку роблять програмісти, які хочуть вийти на західний рівень зарплат?
Усі бояться відповідальності і чекають, коли все їм принесуть і розкладуть. Багато українських розробників хочуть просто отримати завдання, виконати його і закрити. Але високооплачувані спеціалісти – це ті, хто сам бачить проблеми, пропонує рішення і бере на себе ризик за результат. Друга помилка – занадто довго сидіти в одній компанії, де немає зростання. Я сам робив цю помилку і довго працював в одній українській компанії, це обмежувало можливості. Третя помилка – фокус лише на технологіях без розуміння бізнесу. Ти можеш знати останні фреймворки, але якщо не розумієш, як твій код впливає на прибуток компанії – ти не цінний, ти не живеш цим бізнесом. І найголовніше – не треба боятися брати на себе більше, ніж тобі дають.
