Росія продовжує демонструвати протиріччя у своїй риториці щодо війни проти України. Попри заяви Кремля про готовність до "мирного врегулювання", аналітики Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що справжні вимоги Москви значно ширші, ніж питання Донбасу, яке використовується лише як прикриття.
Головний переговорник Кирило Дмитрієв озвучує тезу про можливість миру у разі виведення українських військ із Донбасу, однак паралельно високопосадовці, зокрема начальник Генштабу Валерій Герасимов, говорять про створення "буферних зон" у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях. Це свідчить про набагато масштабніші територіальні амбіції Кремля.
Водночас Росія висуває політичні та стратегічні вимоги не лише до України, а й до НАТО. Голова Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін заявляє, що будь-яке врегулювання має усунути "корінні причини" війни - формулювання, яке традиційно використовується для виправдання агресії та тиску на Захід.
Заступник голови комітету Держдуми Олексій Журавльов прямо наголошує, що Донбас не є головним питанням, акцентуючи увагу на темах НАТО та так званого "українського неонацизму".
Повернення до вимог 2021–2022 років
Аналітики ISW підкреслюють, що ці меседжі повторюють позицію Росії 2021–2022 років: вимоги обмежити розширення НАТО, повернути Альянс до кордонів 1997 року та замінити демократичний уряд України на проросійський. При цьому навіть повне виведення ЗСУ з Донбасу не стане кінцевою метою Кремля. Російські медіа, зокрема "Царград", прямо пишуть, що це буде лише тимчасовим етапом, після якого Москва вимагатиме "денацифікації", "демілітаризації" та контролю над політичним курсом України.
Стратегічна мета Росії в Україні
Таким чином, стратегічна мета Росії полягає не у мирі, а у капітуляції України та зміні всієї безпекової архітектури Європи. На цьому тлі 23–24 січня в Абу-Дабі відбулися переговори між делегаціями України, США та Росії.
Перший раунд мав ознайомчий характер, а наступного дня сторони працювали у розширеному форматі, після чого розділилися на політичну та військову підгрупи. Ці зустрічі лише підтверджують, що попри дипломатичні сигнали, Кремль не відмовляється від своїх максималістських вимог.
Нагадаємо, "Україна втрачає більшу частину своєї меншої армії": NYT розкив кількість загиблих у війні з обох сторін.
