27 січня православні християни відзначають день перенесення мощей святого Івана Золотоустого — одного з найшанованіших отців Церкви. Ця подія відбулася лише через 30 років після смерті святителя й стала символом відновлення справедливості та визнання його духовного подвигу.
Життя і духовний шлях святого Івана Золотоустого
Святий Іван Золотоустий народився в Антіохії та здобув блискучу освіту. Він зростав у побожній родині, де змалку перейняв глибоку любов до християнської віри. Після смерті матері Іван ухвалив рішення повністю присвятити своє життя служінню Богові.
Деякий час майбутній святитель провів у пустелі, ведучи аскетичний спосіб життя. Згодом він повернувся до міста, де був висвячений спочатку в диякона, а пізніше — у пресвітера. Іван Золотоустий прославився не лише своїми проповідями, а й активною благодійністю та безкомпромісним захистом християнської віри.
Особливо відомою була його боротьба з аріанами, які заперечували божественну природу Ісуса Христа. Саме за свою принципову позицію та викриття зловживань влади святитель зазнав переслідувань.
Життя Івана Золотоустого завершилося трагічно: його було відправлено у вигнання, яке він не зміг пережити через виснажливу дорогу. Святий помер далеко від дому, залишившись вірним своїм переконанням до останнього подиху.
Лише через 30 років, за наказом імператора Феодосія II, нетлінні мощі святителя урочисто перенесли до Константинополя. Ця подія стала актом покаяння та визнання духовної величі Івана Золотоустого.
Народні традиції 27 січня
У давнину наші предки цього дня особливу увагу приділяли домашнім тваринам — їх щедро годували, доглядали та дякували за допомогу в господарстві. Вважалося, що турбота про худобу 27 січня принесе добробут і захистить дім від негараздів.
Сьогодні ж віряни моляться святому Івану Золотоустому, просячи мудрості, сили духу та захисту у складних життєвих обставинах.
Що не можна робити 27 січня
27 січня у народному та церковному календарі вважається особливим днем, коли варто уважніше ставитися до своїх слів, вчинків і навіть дрібних побутових рішень. Наші предки вірили: порушення усталених заборон цього дня може призвести до життєвих труднощів і випробувань.
У цей день радили дотримуватися спокою та внутрішньої рівноваги.
Передусім не можна лаятися, сваритися та заздрити. Вважалося, що негативні емоції, проявлені 27 січня, здатні повернутися до людини у вигляді скрутного становища або затяжних проблем.
Також не рекомендували брати до рук гострі предмети — ножі, ножиці чи інструменти. За народними повір’ями, це могло призвести не лише до порізів, а й до дрібних, але неприємних негараздів.
Великі покупки цього дня теж були під забороною. Предки вірили, що речі, придбані 27 січня, не принесуть радості й швидко втратять свою цінність або стануть причиною розчарування.
Особливу увагу радили приділяти домашнім тваринам. Кричати або лаяти їх суворо заборонялося, адже в народі вважали: така поведінка може накликати на родину важкі життєві випробування.
Крім того, не радили приймати подарунки від незнайомців. Існувало повір’я, що разом із таким даром у дім може прийти біда або погана енергетика.
Народні прикмети на 27 січня
Окрім заборон, з 27 січням пов’язували й чимало погодних прикмет:
якщо собака лягає на сніг — незабаром буде хуртовина;
якщо вікна запотіли — варто чекати потепління;
білий Місяць у нічному небі віщує похолодання;
якщо дерева вкрилися інеєм — погода скоро зміниться на теплішу.
