Українці як ніхто у світі прагнуть миру на своїй землі й після 4 років повномасштабної війни покладають надії на дипломатичне врегулювання. Втім Росія й далі не демонструє готовності зупинити кровопролиття, продовжуючи агресію та терор. У таких умовах Україна змушена готуватися до різних сценаріїв і визначати, яким буде наступний крок у боротьбі за власне майбутнє.
Про це у своєму вечірньому відеозверненні 4 січня заявив президент України Володимир Зеленський.
За словами глави держави, Україна наразі готується одразу до двох можливих сценаріїв розвитку подій - дипломатичного шляху завершення війни або посилення активної оборони у разі, якщо міжнародний тиск на Росію виявиться недостатнім.
Зеленський повідомив, що наступного тижня запланована серія важливих дипломатичних зустрічей у Європі. Вони, на його переконання, мають стати черговим внеском у посилення безпеки України та наближення справедливого завершення війни. Йдеться як про військову підтримку, так і про політичний тиск на державу-агресора.
"Україна підготується до обох варіантів розвитку подій: дипломатії, яку ми забезпечуємо, або подальшої активної оборони, якщо тиску партнерів на Росію буде недостатньо", - зазначив Зеленський.
Президент підкреслив, що Київ послідовно виступає за мирне врегулювання, однак не готовий поступатися суверенітетом чи безпекою.
Глава держави наголосив, що дипломатичні зусилля України спрямовані на досягнення реального миру, а не тимчасового заморожування війни. Водночас, у разі відсутності рішучих дій з боку міжнародної спільноти, Україна буде змушена зміцнювати оборонні спроможності та діяти більш жорстко на полі бою.
"Ми прагнемо миру, але власної сили нікому не віддамо", - підсумував Зеленський.
Раніше президент також заявляв про наміри продовжувати активний діалог із ключовими партнерами України, зокрема зі Сполученими Штатами та країнами ЄС, аби забезпечити достатній рівень підтримки у 2026 році та змусити Росію сісти за стіл переговорів на умовах міжнародного права.
Зазначимо, що у Німеччині зростає невдоволення через велику кількість українських біженців, які перебувають у країні зі статусом тимчасового захисту. На цьому тлі окремі провладні політичні сили почали наполягати на перегляді міграційної політики та поверненні частини громадян України на батьківщину. Зокрема, лунають пропозиції щодо виїзду з країни чоловіків призовного віку.
