Третій день Різдва в українській традиції має особливе значення. За новоюліанським календарем, на який остаточно перейшла Україна, 27 грудня вшановують первомученика Стефана — одного з перших християн і першого, хто загинув за віру в Ісуса Христа.
Церква свідомо ставить цей день одразу після Різдва. Після радості народження Христа вірянам нагадують про інший бік віри — про відповідальність, жертовність і готовність стояти за правду навіть ціною життя. Апостол Стефан був одним із семи перших дияконів, допомагав бідним і відкрито проповідував у Єрусалимі. За це його закидали камінням. Саме тому він увійшов в історію як перший мученик християнської церкви.
В українській народній традиції святий Стефан має ще одне важливе значення — його вважали покровителем худоби, особливо коней. Третій день Різдва в селах був тісно пов’язаний із господарськими звичаями. Господарі влаштовували щедрі трапези, наймали пастухів на наступний рік і домовлялися про випас худоби. Недарма в народі казали: «Степанів день пастуха рік годує».
Особливу увагу приділяли коням. Їх ретельно доглядали, щедро годували та навіть поїли з срібного посуду — як знак поваги й подяки за працю. Вважалося, що така шана принесе здоров’я тваринам і добробут господарству.
Оскільки тривають Святки, Степанів день також був часом спілкування й радості. Люди ходили в гості, вітали одне одного з Різдвом, збиралися за столом, співали колядки та ділилися святковим настроєм.
Водночас цей день мав і свої заборони.
Наші предки вірили, що 27 грудня не можна полювати чи рибалити — вбивство тварин у день покровителя худоби вважалося тяжким гріхом. Також не радили відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, адже святий Стефан опікувався бідними та сиротами. Під забороною залишалася й важка «брудна» робота — прання, шиття, рубання дров. Святки були часом для родини, душевного спокою та добрих справ.
За народними віруваннями, цей день має особливу заборону: категорично не дозволяється викидати навіть найменші хлібні крихти. У традиційній уяві вони уособлюють достаток, добробут і Божу ласку, тому легковажне ставлення до хліба могло накликати злидні.
Народні прикмети 27 грудня
За багато років спостережень за природою в народі склалися прикмети про погоду в день святого Стефана 27 грудня. Вважалося, яка погода 27 грудня, таким буде лютий.
Хмари проти вітру пливуть — до снігопаду.
Мороз та сонце - буде врожайний рік, іній – гарний урожай зернових, снігопад – багато грибів та ягід.
Теплий день віщує спекотне літо.
Також спостерігали за птахами: ворони на снігу – до відлиги, птахи зграями на верхівках дерев – до сильних морозів.
Таким чином, третій день Різдва поєднує в собі глибокий духовний зміст і давні народні традиції, нагадуючи, що різдвяна радість — це не лише святковий стіл, а й милосердя, вдячність і повага до життя.
