Експерти з права закликають українців не поспішати викидати квитанції після оплати рахунків за електроенергію, газ чи воду. Зберігання таких документів протягом п’яти років може стати реальним захистом від можливих суперечок із постачальниками послуг.
Юристи пояснюють, що навіть якщо людина справно сплачує комунальні рахунки, одна загублена квитанція може обернутися неприємним сюрпризом. У таких випадках постачальники іноді нараховують "борги", яких фактично не існувало. Саме платіжні документи підтверджують факт розрахунків і можуть стати ключовим доказом у суді, пише видання На пенсії.
Аналітики наголошують, що у спорах із комунальними службами саме квитанції допомагають довести відсутність заборгованості та відстояти свої права.
Скільки слід зберігати квитанції
В українському законодавстві немає чіткої норми щодо того, як довго потрібно зберігати квитанції. Проте юристи радять тримати їх принаймні три роки, адже саме протягом цього часу постачальники можуть висунути претензії щодо оплати. Оптимальним варіантом вважається п’ятирічний термін - він дозволяє уникнути конфліктів у випадку довгострокових договорів чи перерахунків.
Коли квитанції можуть стати вирішальними
Збережені документи допоможуть у кількох типових ситуаціях:
- якщо виникають збої у базах даних постачальників і інформація про оплату губиться або спотворюється;
- якщо при зміні тарифів відбуваються помилки у нарахуванні сум;
- якщо через людський фактор - недбалість чи недобросовісні дії співробітників - з’являються неправомірні вимоги.
Електронні квитанції теж мають силу
Юристи підкреслюють, що електронні квитанції, отримані після оплати через банк, є дійсними у судах. Важливо лише, щоб вони містили дату операції, суму, реквізити одержувача та підтвердження банку у цифровому форматі.
Якщо ж документ надрукований без печатки, варто запросити офіційний варіант із підписом і штампом. Крім того, завжди можна отримати банківську виписку за потрібний період.
Нагадаємо, в Україні істотно здорожчала комуналка: який з тарифів найбільше вдарить по гаманцю.
