Україна та її європейські партнери отримали обережний сигнал надії після берлінських переговорів, однак запропонований Заходом контур можливого мирного врегулювання досі далекий від того, що Київ вважає прийнятним.
Попри оптимістичні заяви лідерів, конкретні механізми забезпечення безпеки, економічної підтримки та майбутньої структури миру залишаються неясними та потребують тривалих обговорень, пише The Economist.
Захід демонструє єдність, але без чітких гарантій
За підсумками дводенних консультацій у Берліні союзники оголосили про попередню домовленість щодо пакету безпекових та економічних зобов’язань для України після припинення бойових дій. Проте ключові деталі - від формату міжнародної місії до обсягу військової підтримки - залишаються невизначеними.
Особливо гостро стоїть питання гарантій, які мали б замінити відсутність членства України в НАТО. США пропонують механізм, що нагадує принцип колективної оборони, однак без прямої участі американських військ на українській території. Європейські країни, зі свого боку, заявляють про готовність реагувати на можливу нову агресію Росії, але їхні реальні можливості обмежені нестачею резервів і ресурсів.
Дилема Києва: безпека проти поступок
Україна наполягає на тому, що не готова йти на жодні територіальні компроміси без чітких і надійних гарантій безпеки. Але чим сильнішими стають ці гарантії, тим менш імовірно, що Москва їх прийме. Саме це, за оцінками аналітиків, і створює головний глухий кут переговорного процесу.
Додаткову неоднозначність створює позиція Вашингтона. Хоча Білий дім демонструє зближення з європейськими партнерами, у статті наголошується, що така синхронізація одночасно поглиблює розрив між США та Росією. А це може ускладнити будь-які спроби тиску на Кремль.
Політичний контекст у США: оптимізм без гарантій
Після тижнів напружених заяв американський президент змінив тон, заявивши, що мир "ближчий, ніж будь-коли". Водночас експерти зауважують: важко оцінити реальну вагу американських гарантій, адже Вашингтон неодноразово підкреслював, що не вступатиме у війну проти Росії.
Частина американських чиновників просуває ідею, що економічні стимули можуть повернути Росію до глобальної економіки та забезпечити довгострокову стабільність. Проте такі підходи викликають підозри в Європі та Україні - чи не означає це потенційне зближення США з Москвою за рахунок інтересів союзників.
Питання заморожених активів РФ
ЄС продовжує обговорювати можливість використання 210 млрд євро заморожених російських активів. Київ наполягає на їх спрямуванні на відбудову України, тоді як США раніше пропонували частково використати ці кошти для двосторонніх проєктів із Росією.
Також незрозуміло, хто і в якому обсязі фінансуватиме підтримку української армії, яку планують зберегти на рівні 800 тисяч військових.
Що далі
За оцінками аналітиків, м’яч тепер на боці Кремля. Дехто вважає, що Путін може піти на обмежені поступки, якщо це посилить розкол між Україною та Заходом. Інші переконані, що Росія ніколи не погодиться на присутність міжнародних сил чи реальні гарантії безпеки для України.
Нагадаємо, мир для України відкладається до весни: у Берліні намагаються віднайти складний компроміс.
