Бельгія навіть після безстрокового замороження російських активів відмовляється передати ці кошти Україні. Тож надій на укладання угоди щодо “репараційного кредиту” під час саміту лідерів ЄС у четвер практично не залишилося.
Про це повідомляє видання Politico.
У понеділок, 15 грудня, Єврокомісія висунула пропозицію щодо надання Бельгії додаткових юридичних гарантій на випадок судового позову з боку РФ. Авторам публікації вдалося ознайомитися з останньою редакцією угоди. Відповідно до тексту документа, планується надати Бельгії юридичні гарантії щодо повернення країні 210 мільярдів євро у разі судового позову з боку Москви або будь-якої іншої спроби РФ “відплатити” країні. Водночас “репараційний кредит” не надаватиметься Україні, поки країни Євросоюзу не погодяться гарантувати покриття щонайменше 50% від його розміру.
Ба більше, всі країни-члени ЄС мають припинити дію двосторонніх інвестиційних угод, укладених з РФ. Таким чином Москві доведеться висувати претензії не лише до Бельгії, а й практично до всього блоку.
"Але Бельгія заявила, що запевнень було недостатньо під час зустрічі послів ЄС у понеділок увечері", — повідомляють джерела ЗМІ.
Водночас проти надання “репараційного кредиту” Україні нині виступає не лише Бельгія. Позицію бельгійського уряду підтримують Італія, Мальта, Болгарія та Чехія. Ці країни також закликають Єврокомісію розглянути альтернативні шляхи фінансування Києва. Зокрема, йдеться про надання позики за рахунок спільного боргу ЄС.
Існують у ЄС і прихильники ідеї використання російських коштів для підтримки України. Зокрема, йдеться про Німеччину. На думку урядів цих країн, альтернативного шляху фінансування Києва наразі просто не існує. Адже надання підтримки за рахунок спільного боргу потребуватиме одностайності країн-членів ЄС. Тож з високою ймовірністю таку ініціативу заблокує Угорщина.
"Не будемо обманювати себе. Якщо нам це не вдасться, здатність Європейського Союзу діяти буде серйозно пошкоджена на роки, якщо не на довший період", — зазначив днями канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Однак не всі у ЄС погоджуються з таким твердженням Мерца. Деякі чиновники вважають, що насправді проти спільного боргу виступає власне Німеччина, а загроза блокування ініціативи Угорщиною є для Берліна лише приводом для відмови від неї.
"Наратив полягає в тому, що Угорщина проти спільного боргу. Реальність така, що економні проти спільного боргу", — повідомив неназваний дипломат ЄС.
