Дослідження показують, що український агросектор останні роки працює в умовах підвищеної волатильності: стрибки валютного курсу, коливання світових цін на зерно, непередбачувані погодні умови. Для багатьох господарств ці виклики стають небезпечними, але є приклади, коли правильне фінансове управління дозволяє не просто втриматися на плаву, а й досягати рекордних результатів навіть у кризу.
Валентина Кавун керує сільськогосподарськими підприємствами на Тернопільщині з 2007 року. За 14 років вона пройшла шлях від бухгалтера до фінансового директора та CEO господарств загальною площею понад 1000 гектарів. Під її керівництвом компанії досягли урожайності пшениці 6-7 тонн з гектара (при середніх по регіону 4-5 тонн), успішно експортували сою на міжнародні ринки та здійснили стратегічний перехід на багаторічні насадження, заклавши 40 гектарів яблуневого саду.
Редакція АгроЕліта поспілкувалася з Валентиною про те, як вона управляє ризиками в агробізнесі та які фінансові інструменти допомагають зберігати стабільність господарства навіть у найскладніші періоди.
Чотири основні ризики українського агробізнесу
Валентина Кавун виділяє чотири групи ризиків, з якими так чи інакше стикається кожне аграрне підприємство в Україні.
Перший — це цінові коливання. За останні п'ять років вартість пшениці на внутрішньому ринку динамічно змінювалася від 3500 до 7000 гривень за тонну.
"Це завжди стресово, коли ти плануєш бюджет на сезон, закладаєш певну ціну реалізації, а до моменту збору врожаю ринок може впасти на 30-40%. Господарства, які не мають фінансової подушки, потрапляють у дуже складну ситуацію", — пояснює Валентина.
Кліматичні зміни та екстремальні погодні умови також можуть становити небезпеку. На Тернопільщині останні роки літні температури регулярно сягають +35-38 градусів, що нетипово для регіону. Весняні заморозки можуть знищити до 50% врожаю. Посухи чергуються з надмірними опадами під час збиральної кампанії, що створює нестабільну ситуацію.
"У 2019 році ми втратили близько 20% плодів кукурудзи через раптові червневі зливи під час цвітіння. Це неможливо передбачити за місяць, але можна закласти цей ризик у фінансову модель і мати резервний фонд", — ділиться досвідом фінансовий експерт.
Третій ризик — валютні коливання. Для господарств, які купують імпортну техніку, насіння чи засоби захисту рослин за долари або євро, зміна курсу на 20-30% за рік може повністю зруйнувати бюджет. Особливо це критично для тих, хто бере кредити в іноземній валюті.
А четвертим є фінансова нестабільність та коливання відсоткових ставок. Кредити для агробізнесу в Україні збирають 16-22% річних, при цьому ставки можуть змінюватися протягом року. "Ми брали кредит на купівлю комбайна під 18% річних. Через півроку ставки впали до 14%, але ми вже були прив'язані до старих умов. Це теж ризик, який потрібно враховувати", — розповідає Валентина Кавун.
Як оцінювати ризики: стрес-тести та історичні дані
Валентина Кавун наполягає, що управління ризиками починається ще на етапі планування для того, щоб передбачити усі потенційні проблеми та не дати їм статися.
"Я завжди будую фінансові моделі за трьома сценаріями: оптимістичним, реалістичним і песимістичним. Песимістичний сценарій враховує падіння цін на 30%, зниження врожайності на 20%, зростання курсу долара на 25%. І якщо навіть у найгіршому сценарії господарство виживає, тоді рішення можна приймати", — пояснює експертка.
Для затвердження будь-якого вибору вона активно аналізує історичні дані. Наприклад, перед засадженням нового яблуневого саду команда Валентини проаналізувала динаміку цін на яблука за останні 10 років, врожайність у регіоні, попит на внутрішньому та експортних ринках, тобто діяла стратегічно.
"Ми побачили, що навіть у найгірші роки ціна на яблука не падала нижче певного рівня, який і забезпечував окупність проекту. Це дало впевненість для інвестиції в 40 гектарів дерев", — розповідає вона.
Окремо Валентина практикує стрес-тести для різних напрямків виробництва. "Ми моделюємо різного типу ситуації та знаходимо вихід із кожної по-своєму залежно від стану підприємства та кількості ресурсів. Для кожного сценарію маємо план дій", — ділиться методикою фінансистка.
Інструменти зниження ризиків: від диверсифікації до хеджування
Практичний досвід Валентини Кавун показує, що найефективніше у роботі працює поєднувати кілька інструментів одночасно: диверсифікацію, формування резервного фонду, оптимізацію витрат та контроль ліквідності.
Господарства під керівництвом експертки зазвичай вирощують шість різних культур: пшеницю, ячмінь, кукурудзу, сою, ріпак та яблука.
"Коли ціни на пшеницю падають, зростають ціни на сою. Коли зернові дають низький урожай через посуху, яблуневий сад може задовольнити навіть рекордний попит. Диверсифікація розподіляє ризики, тому шанси збанкрутувати стають набагато меншими", — пояснює Валентина."Ми також закладаємо в бюджет 12-15% від планових витрат як резервний фонд на випадок непередбачуваних ситуацій. Це може бути раптовий збій у роботі техніки, закінчення запасів обробки від шкідників, падіння ринкових цін нижче прогнозованих. Цей фонд рятував нас не раз", — ділиться досвідом пані Кавун.
Валентина особисто контролює щотижневий cash flow: скільки грошей на рахунках, які платежі очікують, коли надійдуть надходження.
"Агробізнес специфічний тим, що гроші приходять раз на рік, але витрати потрібні щомісяця. Ми точно знаємо, в який місяць скільки потрібно коштів, і ніколи не допускаємо касових розривів", — підкреслює вона.
Окрім того, за ідеєю фінансистки на підприємстві використовують елементи валютного хеджування для зниження валютних ризиків.
"Коли ми плануємо велику закупівлю техніки за півроку, частину суми конвертуємо в долари одразу. Так ми фіксуємо курс і знаємо точну вартість інвестиції. Це простий, але ефективний спосіб захиститися від його стрибків", — розповідає експерт.
Реальний кейс: як фінансове планування врятувало врожай
Восени 2020 року господарство Валентини Кавун зіткнулося з комплексною проблемою: через пізні дощі збиральна кампанія затягнулася на два тижні. Частина пшениці почала проростати в колосі, що знижувало якість зерна. Водночас ціни на пшеницю впали на 25% через рекордний врожай в Україні.
"У нас було два варіанти: продати зерно одразу за низькою ціною або покласти на зберігання й чекати на зростання цін, але зберігання коштує грошей, і немає гарантії, що ціни виростуть. Ми зробили розрахунки: закласти 60% врожаю на зберігання, а 40% продати одразу, щоб закрити поточні витрати", — розповідає Валентина.
Рішення виявилося правильним і до березня 2021 року ціни виросли на 35%, і зерно, яке зберігалося, продали з хорошою маржею.
"Це спрацювало тільки тому, що у нас був резервний фонд, який дозволив покрити витрати на зберігання та поточні платежі без продажу всього врожаю одразу. Без фінансової подушки господарство було б змушене продати все зерно восени за низькою ціною", — підсумовує експертка.
Один з постачальників імпортної техніки, який співпрацює з підприємством пані Кавун вже шість років, зазначає:
"Валентина — один з небагатьох керівників, хто приходить на переговори з розписаним планом на 3-5 років. Вона може годинами обговорювати не тільки технічні характеристики комбайна, а й економіку його використання: скільки коштує година роботи, яка окупність, як це вплине на собівартість врожаю. Рівень фінансової підготовки мене дуже вразив, оскільки я працюю з великими холдингами, й там не завжди бачу таку ретельність у розрахунках".
Поради аграріям: як почати управляти ризиками
Підсумовуючи свій досвід, Валентина Кавун дає три практичні поради керівникам агропідприємств.
- Впроваджуйте регулярне фінансове планування та контроль витрат.
- Використовуйте страхування та інші механізми захисту. "Страхування врожаю в Україні поки не дуже розвинуте, але воно існує. Ми страхуємо яблуневий сад від граду та заморозків. Це коштує 2-3% від вартості врожаю, але дає спокій", — ділиться досвідом Валентина.
- Диверсифікуйте продукти та ринки збуту. "Не покладайтеся на одну культуру або один канал збуту. Ми продаємо пшеницю і на внутрішній ринок, і на експорт. Маємо контракти з трейдерами і прямі договори з переробними підприємствами. Якщо один канал дає збій, працюють інші", — радить експертка.
На думку Валентини Кавун жодне фінансове планування не може передбачити всі ризики, але системний підхід, фінансова дисципліна та готовність швидко реагувати на зміни дозволяють агропідприємствам залишатися стабільними навіть у найскладніші періоди.
