Японія не погодилась надати заморожені російські активи для фінансування України. Ймовірно, на таке рішення країни вплинула позиція США.
Про це повідомляє видання Politico із посиланням на джерела.
У понеділок, 8 грудня, відбулась зустріч міністрів фінансів G7. Як стало відомо, Брюссель запропонував Токіо взяти за взірець європейську ініціативу щодо фінансування України та надати знерухомлені російські активи на суму близько 30 мільярдів доларів, які зберігаються у Японії. Проте країна прохолодно поставилась до такої пропозиції та відмовилась від неї.
Водночас Бельгія сподівається на залучення до ініціативи Єврокомісії союзників. Як зауважив прем’єр-міністр Барт де Вевер, участь інших учасників “великої сімки” дозволить розділити відповідальність за використання російських активів. Проте США та Японія наразі не підтримують ідею Брюсселю щодо надання цих коштів Україні.
Ба більше, під час зустрічі G7 стало відомо, що Сполучені Штати планують скоротити обсяги допомоги для України. Зниження підтримки очікується після виплати останніх траншів позики G7. Угоду про зазначене кредитування було узгоджено адміністрацією Джо Байдена у 2024 році.
"Ми продовжуватимемо співпрацювати над розробкою широкого спектру варіантів фінансування для підтримки України, включаючи потенційне використання повної вартості російських суверенних активів, знерухомлених у наших юрисдикціях, доки Росія не сплатить репарації", – повідомили міністри фінансів країн G7 у спільній заяві після зустрічі.
Водночас чиновники “великої сімки” зауважили, що їхні дії не виходитимуть за межі відповідної правової бази. Як повідомляють джерела видання, за словами міністерки фінансів Японії Сацукі Катаями, завадою для надання заморожених російських активів стали юридичні питання.
Водночас джерела видання вважають, що насправді відмова Токіо пов’язана з небажанням суперечити позиції Білого дому. Адже американський лідер Дональд Трамп планує повернути частину заморожених активів РФ. Частку цих грошей Білий дім прагне використати як інвестиції Сполучених Штатів в Україну.
Однак президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наполягає на спрямуванні російських грошей на підтримку Києва.
"Наша пропозиція щодо репараційного кредиту є складною, але по суті вона збільшує вартість війни для Росії", – зазначила глава Єврокомісії після спільної зустрічі президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президента Франції Еммануеля Макрона.
"Тож чим довше Путін веде свою війну, проливає кров, забирає життя та руйнує українську інфраструктуру, тим вищими будуть витрати для Росії", - додала фон дер Ляєн.
Підтримують ініціативу Єврокомісії Велика Британія та Канада. Обидві країни готові надати російські активи на підтримку України.
