Український уряд роками блокував діяльність незалежних наглядових рад на державних підприємствах. Саме така політика стала одним із чинників посилення корупції в українських держустановах, а ефективність антикорупційної реформи в Україні виглядає досить сумнівною.
Про це повідомляє New York Times.
Як зазначають автори публікації, міжнародні партнери України від початку повномасштабного вторгнення наполягали на створенні наглядових рад на державних підприємствах. Такі ради мали складатися з груп експертів, а головним їхнім завданням був контроль над витратами міжнародної допомоги, виділеної Києву, та запобігання корупції.
Проте уряд Зеленського систематично зволікав із призначенням членів рад, а навіть створені ради не мали можливості ефективно контролювати кошти, адже їхні повноваження обмежували чиновники. На тлі такої політики відбувалися непрозорі кадрові та фінансові рішення, які залишалися поза контролем незалежних експертів.
“У документах та інтерв’ю з приблизно 20 західними та українськими чиновниками, які співпрацювали з радами директорів компаній або входили до їх складу, NYT виявило політичне втручання не лише в НАЕК Енергоатом, але й у державну електроенергетичну компанію Укренерго, а також в Агентстві оборонних закупівель України”, — зауважує видання.
Як приклад NYT наводить сумнівну ініціативу щодо добудови Хмельницької АЕС. Колишній міністр енергетики Герман Галущенко пропонував розширити об’єкт за рахунок старих російських атомних реакторів, які Україна мала придбати у Болгарії.
Міжнародні партнери та антикорупційні організації різко критикували цей проєкт, вважаючи, що він не має шансів на успішну реалізацію через високий рівень корупції. Проте українські чиновники вирішили укласти сумнівні угоди із відкатами на суму близько 100 млн доларів США. Водночас влада загальмувала підписання цих угод, пояснивши це суперечностями всередині ради директорів, хоча західні експерти вважають, що причина була іншою.
“Угода щодо реактора призупинена і не є частиною розслідування щодо корупції. Але розкол у раді директорів залишив Енергоатом практично безсилим у запобіганні корупції. Компанія не змогла змінити топ-менеджерів, одного з яких відсторонено від роботи на тлі розслідування щодо хабарництва”, — пише NYT.
За результатами розслідування антикорупційних органів, наразі підозрюються у розкраданні, відмиванні грошей та незаконному збагаченні вісім осіб, зокрема колишній бізнес-партнер Володимира Зеленського. Також відбувся обшук у помешканні глави Офісу Президента Андрія Єрмака, який згодом був звільнений. Звинувачень йому не висували, тоді як колишнього віце-прем’єр-міністра підозрюють у привласненні понад 1,3 млн доларів.
Резюмуючи, NYT зазначає, що антикорупційна реформа в Україні залишається сумнівною, і такий стан справ може призвести до втрати довіри міжнародних партнерів та інвесторів.
Нагадаємо, колишня речниця президента Юлія Мендель зробила гучну заяву про роль ексглави ОП Андрія Єрмака.
