Тарифи на тепло в українських містах залишаються незмінними від початку повномасштабної війни. Водночас плата за опалення щомісяця може бути різною. Причому вона може відрізнятись не лише в сусідніх будинках, а й навіть в однакових помешканнях у межах одного будинку.
У чому причина, і чому в сусідів з однаковою площею житла платіжки можуть відчутно відрізнятись, пояснили на прикладі столиці працівники КП Київтеплоенерго.
Тарифи на тепло не змінювались від початку війни
Від початку повномасштабного вторгнення тарифи на тепло та гарячу воду в українських містах залишаються незмінними. Підвищення вартості тепла заборонено мораторієм, який був запроваджений Верховною Радою ще на початку війни. Отже, тарифи на тепло, газ та гарячу воду для населення залишаються ще довоєнними.
Наприклад у Києві вони такі:
- вартість тепла (1 Гкал) — 1 654,41 грн;
- вартість гарячої води (1 м³) — 97,89 грн.
При цьому плата за опалення у різні роки та в різні місяці може бути різною. Річ у тім, що тариф на тепло — лише один із чинників, які впливають на суму в платіжці. А загалом плата за опалення залежить від таких чинників:
- зовнішньої температури повітря — що холодніше, то більше тепла потрібно будинку;
- обсягу спожитого тепла — фактичних показань теплового лічильника;
- енергоефективності будинку — з нею пов’язана можливість регулювати подавання тепла;
- алгоритму нарахувань — наявності загальнобудинкового та індивідуальних квартирних лічильників тепла.
Щодо останнього чинника, то він залежить від того, чи є в будинку лічильник тепла, а також, чи встановлені лічильники в окремих квартирах. Розглянемо різні випадки.
Є лише загальнобудинковий лічильник тепла
У такому разі, якщо є лише загальнобудинковий лічильник тепла, а в квартирах мешканців немає індивідуальних приладів обліку, то весь обсяг тепла, спожитий будинком, розподілять між квартирами пропорційно до їхньої площі. При цьому до площі кожної квартири додадуть ще й площу місць загального користування (МЗК). Її також розподілять пропорційно до площі помешкань. Таким чином, власники кожної квартири повинні будуть оплатити вартість опалення свого помешкання та своєї частки МЗК.
Є загальнобудинковий лічильник тепла та індивідуальні лічильники в деяких квартирах
В цьому випадку мешканці квартир з індивідуальними лічильниками платитимуть за показаннями свого лічильника плюс оплачуватимуть свою частку опалення МЗК.
Для решти квартир, які лічильниками не обладнані, буде інший розрахунок. Від показу загальнобудинкового лічильника віднімуть суму показів індивідуальних лічильників та обсяг МЗК, який на них припадає. Решту розподілять між квартирами без лічильників пропорційно до їхньої площі.
При цьому слід знати, що мешканці квартири не можуть повністю відмовитись від централізованого опалення. Відповідно, нульові показання індивідуального лічильника передаватись не можуть. Адже теоретично помешкання може обігріватись від теплих стін сусідніх квартир. Тобто, законом встановлена мінімальна частка тепла, яку доведеться оплатити, навіть якщо мешканці квартири відмовились від централізованої системи опалення.
Лічильника тепла у будинку немає
Таких багатоквартирних будинків залишилося мало, але вони ще є. У такому випадку плата за опалення розраховується за спеціальною методикою. Враховують теплове навантаження будинку (максимальний розрахунковий обсяг тепла, який був закладений при проектуванні), фактичну кількість годин постачання послуги та середньомісячну температуру навколишнього повітря.
Нагадаємо, частина українців може платити за комунальні послуги лише половину їхньої вартості.
