У Бучі ще видно шви нового асфальту, адже частину дороги на вулиці Захисників України відновили лише минулої осені. Під покриттям, далеко від очей перехожих, схований старий шар зруйнованого асфальту, перемелений і використаний знову. Саме з таких рішень починається нова інженерна етика, яка полягає в ідеї працювати з тим, що вже є, та максимально використовувати перероблені матеріали.
Подібні рішення з’являються у все більшій кількості міст — від Бучі та Ірпеня до Чернігова. Їх об’єднує прагнення зробити відновлення довготривалим і стійким. За цим підходом стоять прогресивні інженери, які навчилися ефективно поєднувати сучасні технології, турботу про екологію та свідоме управління ресурсами.
Один із них — Артем Ященко, керівник ТОВ «Проектний світ» та «Студія вуличного простору», фахівець із проєктування доріг і благоустрою міських територій, який погодився відповісти на цікаві питання про відновлення доріг за допомогою перероблених матеріалів. У цьому матеріалі — розмова з Артемом про те, як цифрові технології змінюють підхід до відновлення української інфраструктури.
— Пане Артеме, після масштабних руйнувань у громадах першочерговим питанням було швидке відновлення. Як вам вдається поєднувати темп робіт і принципи сталості?
— Після визволення Бучі ми справді працювали у форсованому режимі, але швидкість виконання робіт не означає відмову від високої якості. Ми намагалися відбудовувати дороги системно, з розрахунком на довгострокову експлуатацію. Наприклад, під час реконструкції вулиці Захисників України ми використали близько 35% переробленого асфальту (РАП). Це дало змогу зменшити вартість робіт і скоротити кількість відходів. Минулої зими ця ділянка витримала навантаження без деформацій, і це для нас головний показник якості.
— Поясніть простими словами, як саме відбувається процес повторного використання матеріалів?
— Це досить просто. Ми знімаємо старе покриття, подрібнюємо його, додаємо нове бітумне в’яжуче й отримуємо суміш, яка не поступається за міцністю “свіжому” асфальту. Ключовий момент, від якого залежить успішне використання перероблених матеріалів у відновленні доріг — це правильне дозування фракцій і температурний режим. На практиці це означає, що ми можемо повторно використати до 40% старого матеріалу, знизити витрати на транспортування й скоротити викиди CO₂ майже удвічі.
— Як ви вважаєте, наскільки українські міста сьогодні готові впроваджувати такі технології?
— Готові ті, у очільників яких є бажання мислити стратегічно. Ми співпрацювали з Бучанською, Ірпінською та Чернігівською міськими радами, і всі ці громади відкриті до сталих рішень. У Чернігові ми відновлювали ділянку дороги після обстрілів і частину матеріалу переробили безпосередньо на місці. Це скоротило логістику й дало місту змогу зекономити ресурси, не втрачаючи в якості.
— Розкажіть детальніше про методики, які використовуються вашою командою. Ви працюєте за європейськими екостандартами?
— Так. Ми орієнтуємось на стандарти EN 13108 для асфальтобетонних сумішей і ISO 37120, що визначає показники сталого міського розвитку. Головне — повноцінно адаптувати європейські норми до українських умов. У нас інший клімат, інша логістика, тому стандарти Європи треба “перекласти” на місцеву практику.
— Ви також згадували технологію холодного ресайклінгу. Що вона дає?
— Це, на мою думку, один із найефективніших напрямів. Старе покриття подрібнюється, змішується з бітумною емульсією та цементом і одразу ж укладається як основа нової дороги. Дана технологія дозволяє виконувати роботи швидше на 20–25% і зменшує споживання палива. Ми тестували її на одній із вулиць у Київській області, і результати показали високу стабільність покриття.
— Окрім доріг, ви проєктували спортивні майданчики, парки, житлові комплекси. Чи можна застосовувати принципи сталості у благоустрої?
— Звичайно. Той самий підхід ми використали під час розробки відкритої території Бучанської спортивної академії. Починаючи від бігових доріжок до освітлення, все було спроєктовано за європейськими стандартами. Ми прагнемо, щоб кожен елемент простору був частиною цілісної системи міста.
— Що для вас означає термін “стійке будівництво”? В чому його перевага для українських міст?
— Для мене це коли рішення, які ми приймаємо на всіх етапах того чи іншого проєкту, не шкодить ані бюджету, ані довкіллю, ані людям. Ми працюємо так, щоб через п’ять років після здачі об’єкта не довелося знову ремонтувати ту саму ділянку. І якщо для цього потрібно використати старий асфальт чи бетон повторно — я вважаю, це абсолютно нормальний і сучасний підхід.
