Влітку адміністрація президента США Дональда Трампа чітко дала зрозуміти Європейському Союзу, що вони мають намір відновити доступ Росії до заморожених активів після укладення мирної домовленості щодо України.
За даними Politico, про такі плани американські представники повідомили європейського дипломата з питань санкцій Девіда О’Саллівана.
Така позиція різко контрастує з підходом Єврокомісії: її глава Урсула фон дер Ляєн продовжує наполягати на використанні цих коштів для фінансування України. У Брюсселі особливе обурення викликав пункт у 28-сторінковому плані Трампа, де йдеться про інвестування 100 млрд доларів російських активів у "зусилля США з відновлення та інвестування в Україну", а решту - у створення спільного американо-російського фонду.
Європейські дипломати розцінили це як спробу Вашингтона забрати частину ресурсів, а залишок поділити з Москвою.
Своєю чергою, Бельгія фактично підтримала американську позицію. Брюссельський уряд вважає конфіскацію активів перешкодою для можливого мирного врегулювання. Прем’єр-міністр Барт де Вевер наполягає на наданні країні фінансових гарантій, які перевищують 140 млрд євро - саме стільки заморожених російських коштів планується використати для "репараційного кредиту" Україні.
Він вимагає, щоб ці гарантії могли бути виплачені протягом кількох днів і діяли довше, ніж санкції ЄС проти Росії.
Європейські уряди вже звинувачують Бельгію у надмірних вимогах, адже країна побоюється можливих позовів Кремля у разі використання заморожених активів для фінансування України. На цьому тлі позиція США може стати додатковим аргументом для бельгійського прем’єра, який відмовляється погоджуватися на репараційний механізм без масштабних гарантій.
Нагадаємо, Європейська комісія активно просуває ідею залучення заморожених російських активів для формування репараційного кредиту Україні. Раніше стало відомо, якими саме методами Брюссель намагається переконати держави-члени ЄС підтримати цю ініціативу.
