Щоб закрити бюджетні потребі 2026 року, Україні потрібно буде щонайменше понад 40 млрд доларів. Європа обіцяє дати потрібну суму. Але наразі у Європейців немає чіткого розуміння, звідки взяти ці гроші. Донедавна найбільш вірогідним джерелом фінансування розглядали так звану репараційну позику. Але щодо цього питання в ЄС єдності немає. Тож Європа розглядає план Б, яким передбачено фінансування України у перші місяці наступного року.
Про це йдеться у публікації Politico.
Що таке репараційний кредит, і чому з ним виникли проблеми?
Керівництво ЄС має намір фінансувати український бюджет за рахунок заморожених російських активів. На це хочуть виділити 140 млрд євро, які дозволили б Україні протриматись ще упродовж двох наступних років — 2026-го і 2027-го. Однак такий нібито найпростіший шлях, несподівано наразився на активний спротив однієї з країн ЄС. Причому цього разу бунтарем виступила не Угорщина і навіть не Словаччина, а здавалося б, цілком "проукраїнська" Бельгія.
Річ у тім, що переважна частина російських грошей зберігається саме у Брюсселі. Наразі росіяни не мають доступу до цих грошей, але принаймні вони знають, що поки що ці активи ніхто не чіпав. Інша справа — коли їх отримає Україна. Тоді у Росії можуть виникнути претензії до зберігача коштів. І, звісно ж, Москва у першу чергу вимагатиме відшкодування цієї суми з Бельгії. Через це бельгійському прем'єр-міністру Барта Де Вевера ідея керівництва ЄС ну дуже не вподоби, і він всіляко їй опирається.
Втім, недарма цей можливий фінансовий транш назвали "репараційним кредитом". Мається на увазі, що ці гроші Україна отримає в кредит, а потім їх поверне з тієї репарації, яку їй має виплатити після війни Російська Федерація. Але ж насправді усі розуміють, що ці репараційні виплати ще вилами по воді писані, а виставити Бельгії рахунок за витрачені кошти Кремль може цілком реально. Тому поки що бельгійський уряд категорично заперечує можливість такої позики Україні.
Керівництво ЄС мало ще й запасний варіант на випадок фіаско з репараційним кредитом
Цей варіант зводився до окремої фінансової допомоги Україні від кожної країни Євросоюзу. Причому йшлося не про кредитні позики, а про гранти — гроші, які не доведеться повертати. Пропонувалось розподілити цей фінансовий тягар між країнами пропорційно їхнім ВВП. Щоб усі виділили однаковий відсоток від свого ВВП. Однак і це не знайшло відгуку у серцях прагматичних європейців. Багато хто каже, що в їхніх національних бюджетах і так вже свище вітер, тож виділяти додаткові суми вони не мають звідки.
Залишається третій варіант, або план Б
Йдеться про так званий перехідний кредит. Це кредит, який візьме ЄС, і за рахунок якого можна буде профінансувати бюджетні потреби України упродовж перших місяців 2026 року. Керівництво Євросоюзу сподівається, що за цей час вдасться таки уламати Бельгію на виділення заморожених російських грошей. Але для цього Європа повинна буде знайти якийсь прийнятний варіант, що передбачав би гарантовану спільну відповідальність за вилучені московські гроші.
При цьому, отримавши нарешті перший транш із заморожених російських активів, Україна повинна буде повернути позику Євросоюзу, аби той, у свою чергу, мав би чим розрахуватись за узятий перехідний кредит.
Нагадаємо, як стало відомо, українська влада наполягла на вилученні пункту про аудит міжнародної допомоги, яка була отримана Україною з початку війни. Натомість Київ пропонує замінити його пунктом про повну амністію для усіх сторін.
