Кожен десятий біженець, якого в Польщі позбавили статусу захисту протягом останніх шести років, був громадянином України. Найчастіше це трапляється через зміну обставин, за яких даний статус було надано.
Про це пише Rzeczpospolita.
Хто втратив захист
З 2020 року до 20 жовтня 2025-го Польща позбавила статусу біженця, притулку чи тимчасового захисту 410 іноземців.
- Найбільше рішень ухвалено щодо громадян РФ – 336 випадків.
- Українці втратили статус у 38 випадках.
- Білоруси – у 15 випадках.
Цього року вже 52 іноземці залишилися без захисту. Статистика коливалася:
- 2020 рік – 107 осіб;
- 2021 рік – 64 особи;
- 2022 рік – 42 особи;
- 2023 рік – 75 осіб;
- 2024 рік – 71 особа.
Речник Управління Якуб Дудзяк пояснив, що у 70% випадків причиною є те, що "обставини, за яких його було надано, перестали існувати або змінилися так, що захист більше не потрібен". Ще 15% рішень ухвалюють з міркувань безпеки.
Заяви та постійне проживання
За 2016–2025 роки іноземці подали близько 95 тис. заяв на міжнародний захист:
- росіяни – понад 33 тис.;
- білоруси – 15,5 тис.;
- українці – майже 22 тис.
Водночас найбільше прав на постійне проживання отримали саме українці – 80 тис. осіб. Для порівняння: білоруси – 60 тис., росіяни – лише 6,3 тис.
Нові правила громадянства
Польський уряд готує зміни до законодавства щодо набуття громадянства. Міністерство внутрішніх справ пропонує встановити нові вимоги: іноземці повинні прожити в країні щонайменше вісім років, з яких три роки на тимчасовій основі та п’ять років із постійним дозволом на проживання. Крім того, обов’язковою стане вимога бути податковим резидентом Польщі, а також скласти спеціальний тест на громадянство.
Водночас партія "Право і справедливість" (ПіС) виступає за ще жорсткіші умови. Вона наполягає, щоб претенденти на громадянство мали щонайменше п’ятнадцять років безперервного легального проживання в країні, не мали судимостей, а у випадку шлюбу з громадянином Польщі проживали в державі не менше шести років.
Ці зміни можуть суттєво вплинути на тисячі іноземців, які вже мешкають у Польщі або планують отримати громадянство.
Нагадаємо, Варшава змінює тон у відносинах з Україною. Так, за словами керівника Бюро міжнародної політики при президенті Польщі Марціна Пшидача, протягом останніх років Польща надала Києву вагому підтримку. Водночас у перспективі Україна має продемонструвати вдячність, відповівши взаємними кроками.
