В Україні останнім часом значно почастішали випадки СЗЧ серед військовослужбовців. Відповідно до чинного законодавства, за самовільне залишення частини військовим загрожує кримінальна відповідальність. Та в інформаційному просторі наразі почастішали розмови про те, що державі не вистачає ресурсів, аби ув’язнити всіх. Отож військові йдуть на злочин, не зважаючи на перспективу опинитися за гратами. Стало відомо, чи дійсно можна уникнути тюрми після СЗЧ.
Про це повідомляє видання Новини.LIVE з посиланням на коментар юристки Надії Шуляк.
Як зазначає правозахисниця, трапляються випадки, коли військові без дозволу залишають частину, але згодом самостійно повертаються до неї. Однак навіть у такому разі факт СЗЧ вважається злочином.
Зі слів Надії Шуляк, кожний конкретний випадок СЗЧ має свої особливості. Отож під час розгляду відповідних справ враховуються усі обставини правопорушення. І вже з огляду на них визначається міра покарання. Особливо важливу роль відіграє відсутність інших злочинів з боку військового після самовільного залишення частини.
Загалом питання СЗЧ врегульовано ст. 407 КК України. Відповідно до цієї законодавчої норми, військовим, які без дозволу покинули частину, загрожує позбавлення волі терміном до двох років. Існує також альтернативний вид покарання — утримання військового у дисциплінарному батальйоні протягом того самого строку.
Однак відповідно до частин 2–4 ст. 407 КК України, термін ув’язнення залежить від тривалості відсутності у частині. Зокрема, якщо військовий не з’являвся у частині від 10 до 30 діб, йому загрожує до 3 років позбавлення волі. У разі, коли з моменту СЗЧ минув понад місяць, термін ув’язнення може бути збільшено до 5 років. Однак у воєнний час відповідальність за СЗЧ є більш суворою: самовільне залишення частини карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
“Однак питання про кримінальну відповідальність може вирішуватися з урахуванням характеру вчиненого, мотивів, поведінки особи після вчинення діяння та добровільного повернення", — додає Надія Шуляк.
У випадку, коли військовий повернувся до частини після СЗЧ ще до подання його у розшук або порушення відповідного кримінального провадження, враховуватиметься цілий ряд факторів:
- відсутність умислу на ухилення від служби;
- короткочасність відсутності (кілька діб);
- добровільне повернення та щире каяття;
- позитивна характеристика за місцем служби;
- відсутність наслідків для бойової готовності частини.
"Також буде оцінено поведінку військовослужбовця. Перевірятимуть, чи не вживав він алкоголь або наркотики, чи не вчинив інших злочинів, чи перебував поза частиною до 10 днів і чи повернувся самостійно до офіційного затримання. Також важливо, чи щиро розкаявся і чи сприяв службовому розслідуванню", — зазначає правозахисниця.
Отож, за словами Надії Шуляк, дійсно трапляються випадки, коли до військових, які самовільно залишили частину, застосовується дисциплінарна, а не кримінальна відповідальність. Проте це можливо лише, якщо військовий не з’являвся у частині лише 2–3 дні, і СЗЧ не було пов’язане зі спробою ухилення від служби.
Нагадаємо, оприлюднено повний перелік хвороб, які дають право на відстрочку від служби в ЗСУ у 2025 році.
