Жителі сіл Петропавлівське, Щасливе, Ревне, Гора та Вишеньки вже кілька років живуть поруч із потенційною екологічною бомбою. Саме на території цих громад розташовані мулові поля Бортницької станції аерації (БСА) — об’єкта, що забезпечує очищення стічних вод усього Києва та частини Київської області. Та замість давно обіцяної модернізації держава продовжує витрачати сотні мільйонів гривень на тимчасові ремонти, які лише збільшують ризики техногенної катастрофи.
Комунальне підприємство «Київбудреконструкція» уклало черговий договір — на 147 мільйонів гривень — із компанією «ТФМ-Схід» на додаткові роботи з реконструкції дамб мулових полів №1 і №2. Підряд обрали без відкритого конкурсу, аргументувавши це тим, що техніка вже знаходиться на об’єкті. По суті, мова йде не про модернізацію, а про нарощення дамб і збільшення ємності полів, які вже давно вичерпали свій ресурс.
Видання "Наші грощі" ще в березні оцінило масштаби "розпилу" бюджетних коштів на "реконструкції" Бортницької станції аерації. Для прикладу, кар'єрний грунт планувалося закуповувати по ціні в 10 разів вищій за ринкову.
Бортницька станція — стратегічний об’єкт, від якого залежить екологічна безпека не лише столиці, а й усього регіону. Проте більшість її споруд побудовано ще у 1960–1970-х роках, і рівень зносу сягає 80–90%. Мулові поля, куди щодоби надходить понад 10 тисяч кубометрів осаду, давно перевищили проєктну потужність у кілька разів. Частина дамб у критичному стані, є повідомлення про промиви ґрунту, які можуть призвести до прориву.
Місцеві жителі неодноразово зверталися до чиновників із вимогою зупинити нарощення полів і почати справжню реконструкцію станції, адже саме мулові поля сьогодні є найбільшим джерелом загрози. Якщо хоча б одна з дамб не витримає, забруднені маси можуть потрапити у навколишні водойми — зокрема, у систему річок, що впадають у Дніпро. Наслідки такого витоку будуть катастрофічними: зараження ґрунтів, підземних вод і масштабне забруднення питної води для мільйонів людей.
Влада обіцяла вирішити проблему ще у 2015 році за участі японського уряду, який погодився профінансувати повну модернізацію БСА. Проте, як показує практика, більшість робіт досі залишаються на папері. Натомість міська адміністрація з року в рік освоює додаткові бюджети на реконструкцію дамб, фактично розширюючи полігони осаду замість його утилізації.
Фахівці наголошують: жодне укріплення дамб не здатне вирішити головну проблему — відсутність сучасної системи обробки та знешкодження осаду. Замість сушіння й спалювання мулу, як це робиться в європейських столицях, на БСА його просто накопичують шарами, що продовжують виділяти токсичні випари та фільтрати.
Поки чиновники звітують про “успішну реконструкцію”, жителі навколишніх сіл живуть із постійним запахом каналізаційного мулу та страхом, що одного дня дамби не витримають.
“Нам розповідають про інвестиції, а ми бачимо лише бульдозери, що насипають нові вали. Це не реконструкція — це небезпека”, — кажуть місцеві мешканці.
Якщо держава не змінить підхід і не розпочне повномасштабну модернізацію Бортницької станції аерації із впровадженням нових технологій очищення, Київщина може отримати найбільшу екологічну катастрофу за десятиліття.
І поки можновладці укладають договори на сотні мільйонів гривень без проведення подай відкритого терндеру, мешканці прилеглих селищ борються за своє виживання.
