Попри те, що столиця знаходиться на значній відстані від лінії фронту, може так трапитись, що евакуація Києва буде неминучою. Така необхідність може виникнути у разі значного руйнування ворогом ТЕЦ, що забезпечують столичні багатоповерхівки теплом.
Така перспектива цілком реальна, зауважив енергетичний експерт Олександр Харченко, який взяв участь у пресконференції "Осінньо-зимовий період: чи можна розраховувати на тепло та світло в будинках".
Газу українцям має вистачити
Попри те, що ворог вибив ракетними ударами понад половину власного українського газовидобутку, газу на зиму нам має вистачити. Чималі запаси блакитного палива закачані до підземних сховищ. І, крім того, Європа готова продати нам ще стільки ресурсу, скільки Україні не вистачатиме для проходження зими.
Щоправда, на купівлю цього блакитного палива треба ще 2 млрд доларів. Однак 1,3 млрд від цієї суми у нас вже є. Залишається тільки десь роздобути ще 0,7 млрд. Отже, газу нам має вистачити.
Інша річ — тепло. Отут можуть бути проблеми, каже Харченко. Якщо ворог почне прицільно бити по ТЕЦ (а він це вже робить), то окремі мікрорайони, а можливо й цілі міста можуть залишитися без тепла. Адже більшість багатоквартирних будинків досі знаходяться на централізованому теплопостачанні. А отже, вивівши з ладу ТЕЦ, ворог може залишити без тепла цілий мікрорайон.
З теплом можуть бути великі проблеми
"Тут дійсно є ризики. Вони об’єктивно існують. Атаки вже відбувалися і ще будуть. Тому зараз дуже важливо, щоб міста з системами центрального опалювання мали план Б. Умовно в кожному мікрорайоні, кожному будинку мають бути розроблені плани на випадок руйнування ТЕЦ чи котельні, яка забезпечує певний район", — каже Харченко.
Отже, найбільший ризик містить можливе руйнування технологічних об’єктів, що забезпечують місто теплом та гарячою водою. Тому місцевим владам слід помізкувати, як можна буде швидко перемкнути систему на резервне теплопостачання.
Однак може скластися й така ситуація, що теплопостачання не вдасться відновити і тоді доведеться вживати крайніх заходів. У такому разі вступає в дію алгоритм, який поєднує роботи зі збереження житлового фонду, а також евакуацію населення. Що може статися, Харченко пояснив на прикладі Києва.
"Якщо на ТЕЦ-5 чи ТЕЦ-6 зруйновані котли і немає перспективи, що вони запрацюють максимум за три дні, то це ситуація техногенної катастрофи", — наголосив Харченко.
Водночас, якщо й погода буде не на боці киян, і наприклад, упродовж трьох днів триматиметься температура повітря, нижча за мінус 10 градусів, то доведеться втілювати екстремальний план.
"Київ має оголошувати: а) злив води з будинків; б) евакуацію", - каже експерт.
Причому зливати воду з системи опалення треба буде негайно, бо вона замерзне і почне рвати труби в будинках, зауважив Олександр Харченко.
Нагадаємо, українців, що мають борги, у тому числі й за комуналку, обмежать у правах.
