Науковці б’ють на сполох: в Азії катастрофічними темпами всихає велетенська річка, яка напуває 600 мільйонів людей у трьох країнах світу. Ця річка — Ганг, що має для індусів не лише технічне, а й сакральне значення. Та якщо процес обміління Гангу триватиме такими темпами як нині, то незабаром цієї великої річки може не стати.
Про те, що спричинило таке обміління Гангу, і чому ці зміни вже незворотні, йдеться у публікації IFLScience.
Ганг — одна з найдовших річок світу. Вона простягається на 2525 кілометрів і протікає крізь три країни: Індію, Бангладеш і Непал. Беручи свій початок у високо в Гімалаях, Ганг спускається на рівнину та несе свої води у південно-східному напрямку, зрештою впадаючи у Бенгальську затоку.
Для індусів ця річка не лише джерело життєдайної вологи, але й джерело духовного очищення. Однак останніми роками це джерело відчутно обміліло. Посуха, що триває вже не один рік, поставила під загрозу тамтешнє сільське господарство. Донедавна водами з Гангу зрошували не лише поля, розташовані обабіч русла річки, а ще й сільськогосподарські плантації, що знаходяться на чималій віддалі від Гангу. Адже зрошувальні канали відходять від річки далеко вглиб посушливих територій, даруючи їм життєдайну вологу. Проте з кожним роком цієї вологи стає дедалі менше. Канали пересихають, і зрошувати землю нічим.
Такої посухи тут не було понад тисячу років
Особливо помітне зниження рівня води у Гангу фіксують упродовж останніх 30 років. Науковці з Індійського технологічного інституту Гандгінагара спільно з колегами з Університету Аризони ретельно вивчили всі архівні записи, що стосувалися Гангу, починаючи з 700 року нашої ери. Як з’ясувалось, посушливий період, який нині триває, майже на 80% суворіший за попередню кліматичну катастрофу, що відбулася в цій місцині ще в 16 столітті. А взагалі, якщо погортати літописну історію Гангу, то теперішня ситуація зі зневодненням — найгірша за останні 1300 років.
Особливо різко Ганг почав міліти з 1990-х років. Причому вчені переконані, що таке обміління не може бути наслідком лише природних коливань. Це, радше, наслідок згубної людської діяльності загалом на клімат і саму річку.
Зазвичай Ганг підживлювали льодовики Гімалаїв. Під час весняного танення льодовиків вода з гір летіла донизу та впадала у русло річки, роблячи його повноводим. Однак останнім часом у Гімалаях розтануло дуже багато льодовиків, а нові натомість не утворилися. Через це щовесни у Ганг потрапляє дедалі менше талої води.
Ще одна причина обміління річки — масовий видобуток підземних вод, які також насичують її басейн. Приблизно у 70-ті роки минулого століття цей процес пішов активно, і відтоді рівень води у ґрунтових басейнах, що насичують Ганг, знизився більш ніж удвічі.
Науковці вважають, що цей процес зневоднення річки вже не зупинити. Але можна його загальмувати, щоб води вистачило ще хоча би для найближчих поколінь. Загалом же процес обміління прісноводних водойм — це не лише проблема Індії, він уже відчутний практично в усіх куточках земної кулі.
Нагадаємо, пил, що утворився на дні колишнього Каховського водосховища, може бути токсичним і наробити лиха.
