Чимало на перший погляд успішних людей відчувають глибоку порожнечу. Таке почуття може сигналізувати про втрату власного шляху. Попри зовнішні успіхи людина насправді проживає життя, обтяжене спробами виправдати чиїсь чужі очікування. Стало відомо, як у такому разі відмовитися від чужих поглядів на світ і повернути власне життя.
Про це розповіла сімейна та холістична психологиня Анна Богомолець у коментарі виданню РБК-Україна.
За словами Анни Богомолець, тягар чужих очікувань та настанов у тій чи іншій мірі притаманний майже кожній людині. Ба більше, як зауважує психологиня, розпізнати його буває досить важко.
“Ми всі так чи інакше носимо в собі чужі голоси: батьків, учителів, суспільства, тих, кого любили й хотіли не розчарувати. Вони залишають у нас свої фрази: "так правильно", "так безпечніше", "так треба", і ми часто навіть не помічаємо, як починаємо жити цими словами”, — пояснює Богомолець.
Фахівчиня додає, що зазвичай люди, які керуються в житті чужими вимогами, відмовляються від власних бажань. Натомість вони обирають шлях, який схвалюватимуть їхні батьки або суспільство. Проте попри ілюзію успіху в таких людей часто з’являється відчуття порожнечі.
Зокрема, психологиня радить звернути увагу на появу подумки фрази “так правильно”. Якщо вона виникає досить часто — це вже має насторожити. Ще одним тривожним сигналом є відсутність задоволення навіть від власних досягнень. Якщо людина не відчуває радості від своїх результатів — це може свідчити про життя “за чужим сценарієм”.
Також типовим проявом такого стану є постійне порівняння себе з іншими. Як зазначає Анна Богомолець, люди, які самі керують своїм життям, не звіряють свій шлях із чужими маршрутами.
Важливою ознакою є й страх розчарувати оточення — особливо, якщо він змушує людину відмовлятися від власних бажань. Ще одним “симптомом чужого життя” є нездатність відповісти на запитання “чого я хочу?”. Якщо воно викликає розгубленість — це означає, що людина давно загубила свій внутрішній голос і діє під впливом зовнішніх чинників.

Психологиня наголошує, що жити власне життя — це не означає постійно відчувати задоволення чи втілення “рожевих мрій”. Це, передусім, про чесність із собою. Щоб повернутися на свій шлях, потрібно навчитися слухати внутрішній голос і дозволити собі сказати: “Я втомився”, “Мені цікаво інше”, “Це не моє, навіть якщо інші чекають від мене іншого.”
“Ці слова страшні, бо вони руйнують ілюзії, але водночас вони повертають живість. Ми можемо жити чужим сценарієм довго і навіть успішно. Але внутрішня порожнеча ніколи не зникне, поки ми не дозволимо собі переписати текст. Жити своїм життям, взяти перо у власні руки та дозволити собі писати неідеально, з плямами чорнил, але по-справжньому, по-своєму!” — підсумовує Анна Богомолець.
Нагадаємо, експерти розповіли, що варто додати в каву вранці, щоб підсилити бадьорий ефект ароматного напою.