Кров на підлозі, екскременти, відсутність будь-якого зв’язку з рідними, голод і повне безправ’я. Це — не анонс кінострічки про поневіряння жертв тоталітарного режиму. Це — реальна картина утримання українських чоловіків, які були мобілізовані ТЦК та звезені до столичного розподільчого пункту.
На місці побувала популярна блогерка і журналістка Раміна Есхакзай, якій вдалося таємно зробити звідти ексклюзивний фоторепортаж, оскільки будь-яка зйомка там суворо заборонена. Авторка опублікувала цей матеріал у своєму Instagrаm.
"Ні, це не обстановка в виправній колонії сурового режиму, сюди привозять людей, які після проходження навчання відправляться захищати нашу з вами країну. Саме в цих стінах агітують долучатися до різних бригад та розповідають про переваги служби в певних підрозділах", - коментує журналістка зроблені знімки.
Люди, яких позвозили до розподільчого пункту і там утримують — не злочинці (вони не скоїли нічого протиправного), ймовірно вони не дуже удачливі в житті, але точно ні в чому не завинили ні перед державою, ні перед суспільством. Проте, їх утримують гірше ніж тварин. Мобільні телефони вилучені, рідні мобілізованих тижнями не знають, де вони і що з ними.
"Багато привезених - наркомани та безхатьки, які не придатні до служби та сидять в центрі тижнями. Молодих та здорових забирають одразу, перед цим влаштувавши показову гру в хорошого/ поганого поліцейського", - ділиться блогерка.
Вона також зауважує, що українців, яким довірили захищати батьківщину, утримують значно гірше, ніж полонених росіян. І це не просто нелюдяно, це позбавлено будь-якої логіки. І вже точно не додає мотивації завтрашнім захисникам.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
"Я, як сумлінний платник податків, не розумію, як розподільчий центр може виглядати гірше за місце утримання військовополонених росіян?.. Мова не йде про помпезний ремонт чи ікру на сніданок, достатньо звичайних людських умов, які нічим не гірші за те, де утримують військовополонених ворога", - наголошує Раміна.
До порушеної теми українці жваво долучились у коментарях. Дехто дорікає блогерці, що вона помітила» таку тему лише на четвертому році війни. А хтось доповнює її розповідь тим, що знає сам. Так, в одному з коментарів жінка описує розмову з таксистом, якому також випало скуштувати "принад" мобілізації у тому ж розподільчому центрі.. Щоправда, після двох тижнів поневірянь чоловікові пощастило — його списали за станом здоров’я.
"Він розповідав, що за цей час їв в їдальні лише три рази, тому що цілодобово їх возили по частинах. 20 тищ отримує тцк за людину. За цей час одна людина перерізала собі горло у туалеті. Коли їх перевозять у інші частини, то в туалет ходять у пакет в кінці автобусу. Сплять на бетоні… боже багато чого розповів, це психологічне і фізичне насилля над людьми", - поділилася жінка.
До речі, заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін переконаний, що катастрофічний ріст кількості випадків СЗЧ — це не що інше, як результат залякувань і принижень, яких зазнають мобілізовані чоловіки.
