Стало відомо про смерть Віталія Коротича, який був відомим українським письменником, журналістом, поетом і публіцистом.
Сумну новину повідомив журналіст Дмитро Гордон на своїй сторінці в Instagram.
Журналіст Дмитро Гордон назвав Коротича "видатним поетом і одним із батьків перебудови та гласності". Ще б пак, свого часу Коротич був редактором легендарного радянського журналу "Огонёк" і зіграв велику роль у розкритті правди про сталінські репресії та демократичних змін в Радянському союзі в період перебудови.
Під його керівництвом журнал "Огонёк" став символом політики гласності та перебудови. Саме Коротич перетворив видання на майданчик відвертих дискусій про політику, історію, цензуру та репресії, зробивши його одним із найпопулярніших у СРСР і за його межами.
У 1988 році за Коротича тираж журналу зріс з 1,5 млн до 4,5 млн екземплярів, за що американський журнал World Press Review присвоїв йому звання "Закордонний редактор року".
"Він був людиною, яка відкрила Радянський Союз світові. Його сміливість, інтелект і вплив важко переоцінити", - зазначив Гордон.
Переглянути цей допис в Instagram
Разом з тим, варто відзначити, що постать Віталія Коротича доволі суперечлива. Так, попри те, що Віталій Коротич був відомими українським поетом, він мав проросійські погляди, адже насправді був громадянином Росії і останні роки життя провів саме у Москві.
Більше того, у 2011 році Коротич виступав із публічною підтримкою Віктора Януковича, який на той час був президентом України, а в 2014 році піблічно підтримав анексію Росією Криму, зазначивши що окупований український півострів має бути під протекторатом Росії.
В останні роки свого життя Коротич розповідав про "перемогу Росії над колективним Заходом" і "поразку київського режиму". Він підтримував загарбницьку війну Росії проти України.
За відстоювання проросійських поглядів щодо України Коротич навіть був внесений до бази Миротворця.
Що відомо про українське минуле Віталія Коротича
Віталій Коротич народився 26 травня 1936 року в Києві в родині лікарів. Він і сам закінчив Київський медичий університет (1953−1959) і працював лікарем в науковий працівник Київського НДІ кардіології імені Стражеска.
В той же час Коротич захоплювався поезією, тому від початку 1960-х активно почав займатися літературною та журналістською діяльністю.
Віталій Коротич друкував свої матеріали в газетах "Вітчизна", "Дніпро", "Літературна газета". Також він працював головним редактором журналів "Ранок" і "Всесвіт".
Одним із найвідоміших творів Віталія Коротича став вірш "Останнє прохання старого лірника (Переведи мене через Майдан)", написаний у 1971 році після загибелі його сина Андрія. Твір увійшов до збірки "Гідність". Згодом він набув популярності як бардівська пісня: у перекладі Юнни Моріц її виконували Сергій і Тетяна Нікітіни, а в оригіналі - В’ячеслав Марчук разом із гуртом "Піккардійська терція".
Після розпаду СРСР Коротич жив у США і до 1998 року був професором Бостонського університету. Також він писав для московської газети "Новий погляд", читав лекції в Австралії, Мексиці та Канаді.
Віталію Коротичу було 89 років.
Нагадаємо, ексміністр оборони Британії Бен Воллес закликав "задушити життя в Криму".
