Російські розвідувальні безпілотники останніми тижнями помітно активізували польоти над містами України: їх фіксували над Києвом, у Чернігівській області та над Дніпром, де один із дронів, за повідомленнями, коригував удари понад п’ять годин.
Про дану тенденцію в коментарі ТСН.ua розповів військовий експерт Олег Жданов.
За словами експерта, головна причина, через яку Українська ППО не завжди збиває такі розвідувальні БПЛА, - пріоритет цілей і ресурсоощадна тактика. Більшість мобільних зенітно-артилерійських комплексів не дістають до висот у 4–5 км, а ракети для ураження малих цілей - дорожчий і обмежений ресурс, тож командування часто віддає перевагу економнішому підходу.
"Ракету на нього витрачати не хочуть, тому що їх у нас дуже-дуже обмаль", - зауважує Жданов.
Експерт також вказує, що у ЗСУ наразі не застосовують дронів-перехоплювачів, про які періодично повідомляли у презентаціях. Хоча в ході анонсів демонструвались відео влучань, під час останніх масованих ударів ворога Повітряні сили не доповідали про застосування таких систем.
Чим небезпечні такі польоти
Розвідувальні БПЛА дають противнику не лише координати потенційних цілей, а й деталізовану "картинку" після ударів - що знищено, що треба добити, де переміщується техніка. Це дозволяє приймати зважені рішення: куди спрямувати обмежені ракети та чи варто взагалі застосовувати удар. У підсумку збиття одиночного дрона не завжди знижує ризик подальших атак.
Жданов додає, що росіяни нині не так розкидаються боєприпасами, як у 2022–2023 роках: "Вони обмежені у ракетах, тож коригувальники і розвідка особливо важливі".
За його оцінкою, РФ має у запасі сотні ударних і розвідувальних дронів і теоретично може розгорнути масований ракетно-дроновий удар у будь-який момент - на це впливатимуть політичні, економічні й погодні чинники.
Чи впливають польоти дронів РФ над Європою на тактику ударів по Україні
Жданов називає це "паралельним" політичним процесом: такі інциденти покликані посіяти розбрат у НАТО і серед європейських партнерів, але безпосередньо на вибір цілей і режими ударів по Україні вони не вплинуть. Мета Кремля - ослабити зовнішню підтримку України, зробивши допомогу менш одностайною.
На думку експерта, оборонне командування зважує, коли і якими засобами реагувати — витрачати ракети на розвідника чи берегти їх для ударних груп і важливіших цілей. Тим часом українські служби продовжують працювати над виявленням коригувальників і диверсантів на землі, аби зменшити цінність даних, які дрони передають ворогу.
Нагадаємо, у ніч на 25 вересня РФ вдарила по об'єктах енергетики на Вінниччині та в інших регіонах.
