Науковці з NASA зафіксували цікаву аномалію. Вона полягає в тому, що планета Земля обертається трохи швидше, ніж зазвичай. Це призводить до того, що доба стає коротшою. Так, 9 та 22 липня, а також 5 серпня цього року тривалість обертання Землі скоротилася на 1,3–1,51 мілісекунди.
За словами вчених, така тенденція може призвести до глобальної кліматичної катастрофи, передає Daily Mail.
Чітке пояснення цього явища поки що відсутнє. Серед імовірних причин називають атмосферні процеси, танення крижаних масивів, переміщення розплавлених шарів у земному ядрі та ослаблення магнітного поля.
Фахівці підкреслюють: нинішні відхилення не становлять загрози. Проте у випадку значного прискорення обертання наслідки могли б виявитися катастрофічними. Йдеться про так званий "ефект відцентрової сили", коли океанічні води зсунулися б у бік екватора, а північні й південні широти втратили б частину водних ресурсів. Це призвело б до затоплення екваторіальних зон та збільшення частоти цунамі.
За словами професора геофізики Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Дункана Агн’ю, найбільше б змінилися приливні коливання. Прискорення також могло б активізувати рух літосферних плит і спричинити зростання кількості землетрусів. Астроном NASA Стен Оденвальд попереджає: урагани за таких умов отримували б більше енергії та ставали ще нищівнішими.
Людство відчуло б і біологічні проблеми: внутрішній циркадний ритм організму не зміг би підлаштуватися під укорочені дні й ночі. Крім того, орбітальні супутники вийшли б із синхронізації, що призвело б до збоїв у роботі зв’язку, телемовлення та інтернету.
Експерти заспокоюють: подібний сценарій практично нереальний. У дійсності Земля поступово уповільнює своє обертання. Як зазначає Агн’ю, приблизно мільярд років тому доба тривала близько 19 годин, а 4,4 мільярда років тому — лише кілька хвилин. Єдиний можливий шлях до різкого прискорення — зіткнення з масивним космічним тілом, однак подібний удар призвів би до повного знищення планети.
Нагадаємо, Китай оголосив про підготовку масштабної місії з планетарної оборони, мета якої — перевірити можливість змінювати орбіту астероїдів за допомогою космічних апаратів.
