Масований удар РФ по Україні в ніч на 7 вересня був одним із найпотужніших від початку повномасштабної агресії. Він став ще одним підтвердженням, що Володимир Путін не зацікавлений у мирі. Невдовзі після атаки президент США Дональд Трамп заявив про готовність розширити санкційний тиск на Росію.
Втім, як зазначає британський журналіст і колумніст Financial Times Гідеон Рахман, ця заява американського лідера не була ситуативною реакцією. Вона стала результатом майже двогодинної телефонної дискусії Трампа з європейськими лідерами.
Трамп і європейські союзники
4 вересня президент США провів розмову з низкою ключових політиків: Емманюелем Макроном (Франція), Джорджією Мелоні (Італія), Александром Стуббом (Фінляндія), очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом України Володимиром Зеленським.
Європейські співрозмовники переконані, що їм вдалося переконати Трампа погодитися на посилення вторинних санкцій проти покупців російських енергоносіїв і нарощення військової підтримки Києва. У США ж наполягають: для ефективності тиску на Кремль Європа має повністю відмовитися від нафти й газу з РФ.
Досягнутий компроміс передбачає поступову відмову ЄС від закупівлі російських енергоресурсів, тоді як Вашингтон обіцяє чинити додатковий тиск на Будапешт і Братиславу. Рахман нагадав і заяву міністра фінансів США Скотта Бессанта: головна мета полягає у спільних діях Вашингтона та Брюсселя для ослаблення російської економіки.
Окремо Трамп розкритикував європейців за пасивність щодо Китаю, який залишається найбільшим покупцем російських енергоресурсів. Як наслідок, сторони домовилися про координацію зусиль у сфері вторинних санкцій, спрямованих і проти Пекіна.
Санкційний і військовий виміри
На думку Рахмана, саме обмеження експорту нафти й газу здатне завдати відчутного удару по Москві, адже ці доходи є ключовими для російського бюджету. Ознаки економічного тиску вже помітні. Водночас, журналіст наголосив: Кремль не зменшує військовий тиск на Україну, тому західні партнери мають шукати дієві інструменти його ослаблення.
Нерішучість “коаліції рішучих”
Минулого тижня в Парижі відбулася зустріч так званої “коаліції рішучих”, де обговорювали гарантії безпеки для України після війни. Зокрема, йшлося про створення європейських “сил заспокоєння”.
Однак, як підкреслює Рахман, серед головних держав — Німеччини, Італії та Польщі — немає готовності відправляти війська в Україну. Ті ж країни, що заявляють про готовність долучитися, вимагають американської логістичної й авіаційної підтримки. Більше того, вони згодні на розгортання лише за умови згоди Росії, яка категорично проти.
Можливий “план Б”
Рахман констатує: Кремль навряд чи погодиться на дипломатичне перемир’я. Тому наразі йдеться радше про де-факто припинення вогню, у межах якого США могли б посилити українську протиповітряну оборону, а Європа забезпечила б військово-морську допомогу.
Разом із тим оглядач застерігає: європейські країни занадто захоплюються дипломатичними маневрами та намаганнями “переконати Трампа”, замість того щоб концентруватися на стратегії. Американський президент неодноразово заявляв, що ставить інтереси США понад усе і не бажає брати на себе зобов’язання щодо оборони України.
У підсумку Рахман робить висновок: змусити Трампа підтримати рішучий економічний і військовий тиск на Путіна було б надзвичайно складно. Саме тому, на думку оглядача, Європі вже зараз варто мати запасний план на випадок, якщо Вашингтон змінить курс.
Нагадаємо, що у Росії, згідно зі заявою Дмитра Медведєва, готуються до війни з однією з країн НАТО.
