Науковці застерігають, що стрімке зростання кількості космічних запусків може серйозно відтермінувати відновлення озонового шару. Це може зрушити цей процес на багато років, а подекуди й на десятиліття.
До таких висновків дійшли вчені в ході дослідження, результати якого опубліковані в журналі npj Climate and Atmospheric Science
Впродовж останніх п’яти років динаміка змінилася досить суттєво. Якщо у 2019-му відбулося 97 запусків, то у 2024-му їх нарахували вже 258. Прогнози свідчать, що до 2030 року щорічний показник може перевищити 2 тисячі.
Така інтенсивність призводить до значного зростання кількості викидів у середні шари атмосфери, де вони зберігаються набагато довше, ніж наземні забруднення. Найбільшу небезпеку становлять хлорвмісні гази й сажа, які пришвидшують руйнівні для озону хімічні процеси у стратосфері.
Комп’ютерні моделі показують: якщо тенденція високих темпів запусків збережеться, глобальний рівень озону може знизитися на 0,3% вже до 2030 року, а сезонні втрати над Антарктидою — сягнути 4%. Хоч ці цифри здаються невеликими, вони мають критичне значення. Озоновий шар досі тонший на 2% порівняно з доіндустріальною епохою. Повне його відновлення прогнозується лише до 2066 року, і будь-які додаткові втрати здатні відсунути цю дату далеко в майбутнє.
До чого це може призвести
Вплив на атмосферу напряму залежить від типу палива: твердопаливні ракети виділяють найбільше хлору, тоді як кріогенні суміші (рідкий водень із киснем) практично не шкодять озону. Проте через складність технологій та високу вартість вони застосовуються лише у 6% запусків. До цього додається ще одна проблема — згоряння супутників під час повторного входу в атмосферу, коли утворюються оксиди азоту та металеві аерозолі, що також підривають захисний шар.
Якщо озоновий шар зникне, на Землі відбудуться катастрофічні наслідки: різко зросте кількість ультрафіолетового випромінювання, що призведе до значного підвищення рівня раку шкіри та катаракти у людей, пошкодження ДНК та імунодефіциту. Зруйнується харчовий ланцюг через загибель фітопланктону в океанах, що також вплине на світовий запас кисню, а клімат планети стане нестабільним, що матиме радикальні наслідки для погоди й сільського господарства.
Автори дослідження наголошують: зберегти озон від нової хвилі загроз можна лише за умови комплексного підходу. Йдеться про системний контроль викидів, поступову відмову від "брудних" типів палива, розширене застосування кріогенних технологій і створення глобальних правил на кшталт Монреальського протоколу, який свого часу зупинив руйнівну дію фреонів.
Нагадаємо, науковці дійшли висновку, що океанська течія Гольфстрім перебуває на межі зникнення.
