Юрій Водоп'янов, інженер-геодезист, пояснює, як дрони та системи супутникової навігації змінюють роботу геодезистів і чому це вимагає нових навичок від інженерів.
Цифровізація будівельної галузі змінює уявлення про роль інженера-геодезиста. Сьогодні технології супутникової навігації, дрони та 3D-моделювання дозволяють працювати швидше, точніше та економніше. Проте за даними McKinsey, понад 80% великих проєктів перевищують кошторис і строки через недостатню цифровізацію процесів на етапі підготовки топографічних даних. Як інженер-геодезист може перетворитися з "виконавця" на стратегічного партнера девелоперів? Як підготувати нове покоління фахівців до роботи з передовими технологіями? Про це ми поговорили з Юрієм Водоп'яновим — експертом, який пройшов шлях від роботи на українських будмайданчиках до участі в міжнародних проєктах у США, впровадив дрони і супутникові технології в процеси зйомки та навчив десятки інженерів новим стандартам. Завдяки його підходам час польових робіт скорочується майже на третину, а забудовники економлять сотні тисяч доларів.
— Юрію, цифровізація кардинально змінює будівництво: дрони, супутникові системи та 3D-моделювання все активніше входять у роботу інженерів. Як ці технології трансформують професію геодезиста і які нові навички сьогодні стають обов'язковими?
— Цифровізація вже сьогодні повністю змінює уявлення про професію геодезиста. Якщо раніше інженер сприймався як людина з тахеометром і блокнотом, то зараз це фахівець, який працює з дронами, супутниковими системами та програмним забезпеченням для 3D-моделювання. Ці інструменти дозволяють виконувати роботу швидше, точніше і з мінімізацією ризиків.
Наприклад, в одному з проєктів ми використовували аерофотозйомку дронами для зйомки ділянки в сотні гектарів. Замість тижня польових робіт команда отримала готову цифрову модель рельєфу за три дні. Це дозволило не тільки прискорити процес, а й одразу інтегрувати дані в BIM-систему, де будівельники могли бачити актуальний стан майданчика в режимі реального часу.
Сьогодні геодезисту недостатньо вміти знімати координати. Він повинен розбиратися в роботі програм, розуміти бізнес-логіку будівництва і вміти пояснювати колегам, як дані вплинуть на весь проєкт. По суті, інженер-геодезист стає зв'язуючою ланкою між проектувальниками та будівельними командами. Це потребує абсолютно нових компетенцій і готовності до постійного навчання.
— Ви використовували дрони і супутникові системи на об'єктах площею сотні гектарів та навчали колег новим стандартам. Які якості, на вашу думку, відрізняють сильного фахівця від того, хто затримається на початку?
— На мою думку, головний фактор успіху — це гнучкість мислення і готовність вчитися. Зараз недостатньо бути "людиною з рівнеміром". Потрібно вміти працювати з сучасними інструментами, розуміти, як твої дані впливають на проєкт у цілому, і вибудовувати комунікацію з різними відділами.
Коли я працював в Україні, я бачив багато хороших теоретиків, які губилися на реальних об'єктах. Тому в одному з проєктів ми зробили акцент на наставництві: я проводив практичні заняття з молодими фахівцями, вчив їх аналізувати помилки і приймати рішення, а не просто знімати координати. У США цей підхід я посилив: ми розробили навчальні процедури і впровадили стандарти, які дозволили знизити кількість помилок майже вдвічі.
Зараз інженер-геодезист має бути і технарем, і стратегом. Чим швидше людина це усвідомлює, тим вище у неї шанс стати затребуваним фахівцем в цифрову епоху будівництва.
— Ви згадали, що інженер повинен бути і технарем, і стратегом. Які технології, на вашу думку, сьогодні змінюють підхід до роботи, а що стане нормою вже завтра?
— Зараз технології розвиваються настільки швидко, що геодезисту доводиться постійно наздоганяти ринок. Наприклад, дрони і GNSS-обладнання вже стали для нас звичними інструментами. На одному з об'єктів ми використовували дрони для аерофотозйомки великих територій, щоб за лічені дні створити цифрову модель рельєфу. Це рішення дозволило не тільки прискорити роботи, а й одразу інтегрувати дані в BIM-систему для управління процесом будівництва.
Думаю, у найближчі роки стандартом стане повна цифровізація геодезії. Інженер буде не просто збирати дані, а вибудовувати систему, де всі учасники проєкту працюють з актуальними даними в режимі реального часу. Це підвищить ефективність, знизить ризики і дозволить мінімізувати людський фактор. Але головне — фахівець повинен вміти не просто користуватися технологіями, а розуміти, як вони впливають на загальну стратегію проєкту.
— Ви говорите про технології та стратегічне мислення. А що важливіше для вас особисто: розробляти нові методики чи ділитися досвідом з колегами?
— Для мене ці дві задачі завжди йдуть разом. Можна створити найефективнішу методику, але, якщо команда не розуміє, як її використовувати, результату не буде. Я бачив це на практиці, коли приходив на об'єкти з молодими інженерами. Вони відмінно знали теорію, але в реальній роботі губилися: не розуміли, як їхні заміри впливають на терміни і бюджет всього проєкту.
Тому я завжди робив акцент на наставництві. Ми влаштовували навчальні сесії прямо на будівельному майданчику, розбирали реальні помилки і шукали рішення разом. Це допомагало хлопцям не тільки освоїти нові інструменти, а й відчути свою роль у загальному процесі.
Пам'ятаю, як в одному проєкті ми впровадили стандартизовані процедури обробки даних. Після навчання команди кількість помилок на об'єкті знизилась майже вдвічі, а час на обробку інформації скоротився на третину. Такі моменти переконують мене: лідерство — це не тільки технології, але й уміння розкривати потенціал людей поруч.
— Сьогодні ви працюєте у великів американській девелоперській компанії, де відповідаєте за геодезичний супровід масштабних логістичних об'єктів. У чому полягає ваша зона відповідальності і які завдання виявилися найбільш значущими для успіху проєктів?
— Я курую повний цикл геодезичного супроводу об'єктів: від підготовки вихідних даних до фінальних виконавчих зйомок. Один з ключових викликів тут — це масштаби. Ми говоримо про території в сотні акрів, де важливо не просто "поміряти", а створити точну і гнучку координатну систему, яка буде працювати на всьому протязі будівництва. Особливо це критично при зведенні індустріальних об'єктів, де навіть невелике зміщення може призвести до серйозних наслідків у логістиці та експлуатації. Для мене важливо вибудувати систему, яка буде не просто точною, але й зручною для всієї команди: від підрядників до проектувальників. Саме цей зв'язок між інженерією та прикладною користю дозволяє знижувати ризики на етапі будівництва і економити ресурси.
— Раніше ви займали ключову роль в компанії "Інтергал-Буд" — одному з найбільших забудовників України. Які завдання вам вдалося вирішити в рамках цього етапу, і які підходи ви вважаєте найбільш успішними в контексті українського ринку?
— В "Інтергал-Буд" я відповідав за геодезичний супровід одразу кількох об'єктів у Києві та Львові. Один з найскладніших проєктів — житловий комплекс на складному рельєфі з щільною міською забудовою. Нам вдалося вибудувати геодезичну систему, яка враховувала всі обмеження: від підземних комунікацій до нестабільних ґрунтів. Головний принцип, якого я дотримувався, — це прозорість і стандартизація процесів. Ми впровадили єдиний регламент на всі етапи робіт, що дозволило прискорити координацію між службами і мінімізувати кількість перезйомок. В українських реаліях особливо важлива адаптивність: коли ти можеш швидко підлаштуватися під зміни, не втрачаючи точності. Думаю, саме це і стало запорукою успішної реалізації проєктів.
— Геодезисти рідко опиняються в центрі уваги, хоча без них неможливо побудувати жоден об'єкт. Як ви ставитеся до публічності професії, чи потрібно інженерам більше говорити про свою роботу?
— Це гарне питання. Дійсно, ми звикли, що інженера-геодезиста рідко згадують у новинах або в статтях про великі проєкти. Але насправді саме від нас залежать ключові етапи: від розбивки перших осей до контролю фінальних замірів.
Я впевнений, що інженерам варто частіше говорити про свою роботу. По-перше, це допомагає клієнтам і партнерам краще розуміти, за що ми відповідаємо і які ризики можемо зняти з проєкту. По-друге, публічність допомагає розвивати професію: молоді фахівці бачать, що це не нудні "точки на плані", а динамічна і важлива робота, в якій можна рости.
Для себе я прийняв рішення ділитися досвідом і методиками з колегами. Це дає змогу не тільки розвивати команду всередині компанії, але й робити внесок у галузь в цілому. Адже якщо ми хочемо, щоб геодезія розвивалася, потрібно показувати її значущість і пояснювати, чому без цього ланцюга неможливий успіх жодного великого проєкту.
