Українці можуть втратити житло, яке вони не встигли приватизувати. Навіть якщо вони в ньому проживають вже по кілька десятків років. Це пов’язано з тим, що старі закони, які визначають процедуру приватизації житла, втратять силу, а натомість набуде чинності новий Житловий кодекс, який дасть старт перерозподілу неприватизованого житла.
Такі роз’яснення дали виданню komersant спеціалісти з житлового права.
Законопроект №12377 "Про основні засади житлової політики", який дасть старт житловій реформі, прийнятий Верховною Радою у першому читанні ще 16 липня 2025 року. Є велика ймовірність, що і в другому читанні його також проголосують. Причому Рада з цим не зволікатиме, оскільки ухвалення цього закону відкриє дорогу для надходження фінансового траншу від ЄС у розмірі 300 млн євро. Тобто, якщо закон не ухвалять до кінця поточного року, то цих грошей не буде. А наша влада дуже хоче їх отримати.
Втратять чинність закони, які дозволяли приватизацію житла
Цей законопроект повністю змінить засади житлової політики. Як зазначають юристи, він містить у собі невеликий і на перший погляд незначний, але насправді дуже важливий розділ - "Визнати таким, що втратив чинність".
Так от, як тільки новий закон набере чинності, її автоматично втратить радянський Житловий кодекс 1983 року, за яким досі жила Україна. Крім того, буде скасовано Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", який був ухвалений у 1992 році і тоді дав старт великій приватизації житла. Йдеться про приватизацію помешкань, які де-факто давно належали українським сім’ям, але де-юре перебували у державній або комунальній власності.
"Тобто, після того, як цей законопроєкт буде остаточно прийнятий і на його основі скасують закон про приватизацію житла, а сам закон набуде чинності після завершення воєнного стану, то всі, хто не встигне приватизувати своє житло до цього часу, можуть залишитися без нього. Приватизоване житло, яке вже перейшло з державної у приватну власність, ніхто не забиратиме", — роз’яснила адвокатка Марія Левченко.
Щоправда, у новому законі немає прямої відповіді на запитання, що буде з тими мешканцями квартир, які з якихось причин не приватизували своє житло. Але цілком очевидно, що такі квартири автоматично перейдуть у розряд не приватизованих і можуть бути перерозподілені між претендентами на житло. Причому зовсім не факт, що вони дістануться тим, хто обживав ці стіни не один десяток років.
"Що буде з людьми, які нині проживають у такому житлі — в законопроєкті нічого не сказано. Зате у цьому ж законопроєкті чітко прописано в статті 24, що якщо член сім’ї припиняє трудові відносини — підлягає виселенню", — зауважила юристка.
Мешканців гуртожитків "попросять на вихід"
Найбільший ризик існує для людей, які мешкають у не приватизованих кімнатах гуртожитків. Багато сімей живуть там ще з радянських часів. Тоді вони молодими спеціалістами отримували кімнати в заводських гуртожитках, які згодом розраховували обміняти на квартири. Адже всі вони стояли на заводських квартирних чергах. А підприємства тоді мали гроші і активно будували житло для своїх працівників. Але та епоха відійшла в небуття, а разом з нею згасли й надії на власну квартиру у десятків, якщо не сотень тисяч сімей.
Багато хто з них так і залишився у цих гуртожитках. За цей час їхнє підприємство наказало довго жити. А гуртожитки не раз переходили з одних приватних рук в інші разом із "челяддю". І зазвичай ці руки намагалися викинути мешканців з обжитих ними кімнат, щоби зробити реконструкцію гуртожитку і продати його за пристойні гроші.
Декому з нових власників це вдалося. Однак більшості людей досі вдавалося відстояти своє право на кілька квадратних метрів житлової площі. Але тепер так не буде. Як тільки вступить в силу новий закон, їх відразу просто викинуть звідти на вулицю. Не допоможе ні багаторічна трудова біографія, ні наявність малих дітей, ні те, що до складу сім’ї входять старі та немічні люди, які колись поклали свою молодість і здоров’я на вівтар вже не існуючого підприємства. Нинішнім творцям "світлого майбутнього" ніколи обтяжувати свої закони таким дріб’язком.
До речі (а може й не до речі) головна ініціаторка нового Житлового кодексу депутатка-слуга Олена Шуляк та її чоловік мають у своїй власності не одне житлове помешкання.
"Олені Шуляк належить квартира (84,4 кв. м) у Києві, у 2017 році вона придбала ще одну (36,5 кв. м) за 764 тис. 402 грн, а у 2019 році іще одну (42,5 кв. м) за 670 тис. 5 грн. А от у чоловіка, Олександра Шуляка, у власності дві квартири (59,1 кв. м та 155 кв. м) та 2 паркомісця у Києві, третина квартири (54,4 кв. м) у Вінниці, а ще він власник 2 квартир (40,4 кв. м та 34 кв. м) у не зданій в експлуатацію багатоповерхівці державного "Укрінвестбуду" у Києві", - зазначає видання informator на основі аналізу минулорічної е-декларації депутатки.
Ми полічили — вийшло вісім. Можливо, десь помилились...
Нагадаємо, в українців зможуть забрати не приватизований город.
