У суботу, 30 серпня, у Львові на вулиці Єфремова було вбито ексголову Верховної Ради Андрія Парубія. Його соратники переконані, що українське суспільство ще не осягнуло всю глибину цієї втрати.
Ще до старту своєї кар’єри у загальнонаціональній політиці Парубій був постаттю, відомою переважно у львівському середовищі. За фахом - археолог, він активно долучався до націоналістичних ініціатив, координував молодіжні табори з патріотичним спрямуванням і мав досвід роботи в органах місцевого самоврядування - як у міській, так і в обласній раді, пише ВВС.
Його шлях у великій політиці стартував із подій Помаранчевої революції, коли він очолив Український дім - ключову точку спротиву проти виборчих махінацій 2004 року. У період загального остраху та мовчання Парубій вирізнявся рішучістю: він діяв, а не позував перед камерами.
Наступна поява на шпальтах ЗМІ - Євромайдан. Він був польовим командиром, куратором "Самооборони", отримав поранення під час сутичок з "Беркутом". Одного разу на Грушевського в його руку увійшло вісім осколків від шумової гранати.
Після того як експрезидент Віктор Янукович разом зі своїм оточенням втік з країни, а нова влада формувалася в умовах хаосу та невизначеності, саме він обійняв посаду секретаря РНБО. Його призначення символізувало вплив радикального крила майданівського руху, яке на той момент відігравало важливу роль у політичному ландшафті країни.
З приходом Порошенка до влади Парубій подав у відставку з РНБО і приєднався до команди Яценюка. Він став першим заступником спікера, а згодом - спікером Верховної Ради. У 2019 році, вже за президентства Зеленського, Парубій обрався до парламенту другим номером списку "Європейської солідарності".
Попри перелік займаних посад, соратники Парубія наголошують, що головне залишалося поза увагою. У період, коли політика стала шоу, а декларувати переконання - моветоном, він залишався вірним своїм ідеям. Один із небагатьох, хто не просто говорив про "українську Україну", а намагався втілити цю ідею.
На посаді спікера Парубій активно просував закони щодо ширшого використання української мови, попри опір частини коаліції. Був одним із найзатятіших прихильників створення антикорупційної системи - обговорював її напряму з американськими політиками. У голосуваннях проявляв наполегливість: деякі питання ставив на розгляд десятки разів, поки не досягав результату.
Парубія часто сприймали як політичного ретрограда, прив’язаного до ідей Бандери. Та з часом стало очевидно, що його позиції не змінювались, а риторика Порошенка і Зеленського поступово наближалась до його ідеологічної лінії.
Після початку повномасштабної війни з РФ Парубій знизив публічну активність. Спочатку - тероборона Києва, згодом - робота в комітеті з питань нацбезпеки. На закиди про недостатню активність він відповідав, що сьогодні в Україні може бути лише дві партії - проукраїнська і антиукраїнська.
Хто міг хотіти смерті Парубія
Соратники переконані, що вбивство має російський слід. В Україні не було тих, кому він міг би перейти дорогу. Для Росії ж він являвся знаковою фігурою: один з лідерів обох Майданів, учасник протестів на Болотній у 2011-му, противник "Харківських угод", прихильник обмеження російської мови, антипутініст, один із творців автокефалії ПЦУ.
Якщо мета Москви - деморалізація українського суспільства перед можливим вирішальним етапом війни, то вбивство Парубія - символічний удар. Сталося це у тиловому Львові, наступного ранку після ракетної атаки.
У нинішніх обставинах встановлення особи та затримання вбивці, а ним, як уже відомо, є чоловік, який видавав себе за кур’єра й чатував на звичному маршруті Парубія між його домом і спортзалом, перетворюється для українських силовиків на справу принципу. І, зважаючи на масштабні оперативні дії, що охопили весь Львів, правоохоронні органи та спецслужби працюють над цим з максимальною віддачею.
Втім, ключовий меседж, який випливає з резонансного вбивства Парубія, одного з найвідоміших облич Євромайдану, ексспікера парламенту та колишнього секретаря РНБО, - війна не завершилась і поняття "тил" в українських реаліях втратило чіткі межі. Символізму додає той факт, що трагедія сталася всього за сотню метрів від будинку, який у вересні минулого року знищила російська ракета, забравши життя матері та її трьох доньок. Це ще раз підкреслює той факт, що жоден куточок країни не гарантує безпеки.
Нагадаємо, в Іспанії за загадкових обставин загинув експосадовець МВС України Ігор Грушевський - його тіло виявили в басейні житлового комплексу у Вільяхойосі.
