У Польщі та Німеччині посилюється політика щодо українських біженців: зменшуються соціальні виплати та скорочуються можливості для безкоштовного проживання. Це може призвести до повернення найбільш вразливих груп до України, що лише поглибить демографічні проблеми.
Про це у своїй колонці для NV розповіла нардепка та член Комітету Верховної ради України з питань здоров'я нації Вікторія Вагнер. Вона наголошує, що з моменту початку масштабної агресії Росії Україна зіткнулася з безпрецедентним рівнем міграції - наймасовішим за всю історію незалежності країни.
Війна змусила мільйони українців покинути домівки, але коли загроза життю відступила, чимало з них вирішили повернутися. Станом на травень 2022 року, до України вже прибули понад 1,6 млн громадян.
З 2023 року тенденція змінилася: хоча восени спостерігався зворотний потік, у 2024-му відтік населення перевищив повернення на 442 тисячі осіб.
ЄС продовжує підтримку України, подовживши тимчасовий захист до 2027 року. Однак умови змінюються: Ірландія закрила 190 центрів для українців, а Словаччина скоротила терміни проживання та зменшила фінансову допомогу. Водночас країни ЄС більше акцентують на інтеграції, заохочуючи українців до працевлаштування та освіти замість соціальної допомоги.
Ситуація з виплатами українцям у Німеччині
Німеччина залишається серед країн з найвищим рівнем соціальної підтримки для біженців: дорослі отримують щомісячну допомогу у розмірі 650 євро (приблизно 31 318 грн), а сім’ї з дітьми - від 1 200 до 2 000 євро (від 57 818 до 96 366 грн).
Однак у політичному середовищі зростає напруга. Представники консервативних сил та урядові чиновники дедалі активніше виступають за перегляд обсягів фінансування. Прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер закликає до зменшення виплат не лише для новоприбулих українців, а й для тих, хто вже перебуває в країні.
Станом на липень 2025 року кількість українських громадян, які проживають у Німеччині, сягнула приблизно 1,25 мільйона осіб. Більше ніж 64% із них наразі залишаються без роботи. Якщо рівень допомоги суттєво скоротиться, саме ця група може першою розпочати масове повернення на батьківщину.
Зниження підтримки українських біженців у Польщі
Польща стала другим домом для сотень тисяч українців, прийнявши одну з найбільших хвиль біженців після початку повномасштабної війни. Країна перетворилася на важливу платформу для розвитку українського підприємництва: понад 29 тисяч фірм з українським капіталом вже зареєстровано, причому майже половина з них, понад 13 тисяч, з’явилася після 24 лютого 2022 року. Українці нині засновують близько 6% усіх нових бізнесів у Польщі.
Втім, громадська підтримка українців у Польщі помітно знизилася. Якщо у 2022 році 94% поляків висловлювали солідарність із біженцями, то вже восени 2024 року цей показник впав до 53%. З липня 2025 року польський уряд запровадив нові обмеження: центри тимчасового проживання тепер доступні лише для пенсіонерів, вагітних та осіб з інвалідністю. Інші вимушені переселенці мають самостійно шукати житло або оплачувати оренду на загальних умовах.
За результатами дослідження United Surveys, проведеного у жовтні 2024 року, понад 61% громадян Польщі вважають, що взаємини з Україною стали гіршими. Такий показник свідчить не лише про втому від тривалого напруження, а й про зростаючий соціальний тиск на українських мігрантів, які досі проживають у Польщі.
З одного боку, українці вже довели свою економічну активність у країнах ЄС - лише у Польщі за 2024 рік вони сплатили близько 1,65 млрд злотих (еквівалент $414 млн) податків. З іншого ж - у польському суспільстві наростає втома, що підживлює політичну напругу та впливає на ставлення до української громади.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що українські біженці у Британії ризикують опинитися на вулиці.
