Киянин Сергій Соколенко менш ніж за 13 років пройшов шлях від інженера-проєктувальника до операційного директора грузинської компанії Domus Aluminium — одного з найбільших виробників фасадних алюмінієвих конструкцій у країні. Завдяки управлінським навичкам та унікальним технічним компетенціям Сергія Соколенка, будівлі, в яких використовуються конструкції Domus Aluminium, завжди вирізняються продуманістю, скрупульозністю до деталей і загальним зовнішнім враженням. Про те, як побудувати бізнес без кордонів і керувати міжкультурними командами, Сергій Соколенко розповів в ексклюзивному інтерв’ю.
– Сергію, яким був ваш шлях від випускника Київського національного університету будівництва і архітектури до топменеджера однієї з найбільших компаній Грузії?
– Моєю першою роботою стала компанія Reynaers Україна — дочірнє підприємство бельгійського концерну Reynaers Aluminium. Одразу після завершення університету я отримав посаду інженера-проєктувальника, але вже через два роки активної діяльності й регулярної комунікації з архітекторами та клієнтами, я зміг проявити себе як експорт-менеджер, відповідаючи за ринки Грузії, Вірменії, Молдови, а також надаючи технічну підтримку проєктам у Казахстані, Узбекистані та Білорусі. У 2015 році я перейшов у Domus Aluminium на посаду технічного директора — дочірньої компанії великого грузинського девелопера Domus Development — і переїхав до Тбілісі. Ще через чотири роки став операційним директором і почав активно займатись експортними поставками. На той момент Domus Aluminium вже перетворилась на великого гравця міжнародного ринку: ми брали участь у будівництві найамбітніших архітектурних проєктів у Грузії та значно наростили обсяги виробництва завдяки запуску нових виробничих потужностей.
– Ринки країн, у яких ви працювали, характеризуються високою ціновою чутливістю та сильною конкуренцією. За рахунок яких механізмів вам вдавалося долати ці виклики?
– На конкурентних ринках я змістив фокус із «ціни за квадратний метр» на загальну вартість володіння, підкреслюючи енергоефективність, довговічність і зниження експлуатаційних витрат. Я особисто брав участь у перемовинах із забудовниками, презентуючи кейси успішних проєктів, у яких наші рішення забезпечували суттєву економію у довгостроковій перспективі.
Мій досвід роботи операційним директором Domus Aluminium підтверджує, що успіх у будівельній галузі вимагає не лише глибокого розуміння специфіки кожної країни, а й стратегічної гнучкості, проактивного підходу до вирішення проблем і бездоганної репутації. Я завжди прагнув до створення довгострокових партнерств, інвестував у розвиток локальних команд і впроваджував інноваційні підходи для подолання викликів, перетворюючи їх на можливості для зростання та розвитку бізнесу.
– У кожній країні діють власні будівельні норми. Чи доводилося вам адаптовувати виробництво під вимоги інших держав?
– Робота на міжнародних ринках у сфері фасадного проєктування та будівництва неминуче передбачає адаптацію продуктів і рішень до норм і стандартів кожної країни. Протягом кар’єри в Domus Aluminium я неодноразово стикався з такими завданнями.
Під час реалізації проєктів у США — наприклад, у Нью-Йорку та інших регіонах Східного узбережжя — доводилося враховувати американські стандарти (ASTM, NAFS тощо). Ми впровадили спеціальні процеси контролю якості на етапах проєктування і виробництва, а також адаптували продукцію до суворих вимог, пов’язаних з вітровими навантаженнями, термічною, продувною і водною ізоляцією.
– У професійному середовищі широко відомий проєкт готелю Radisson Tsinandali в Грузії, в якому ви брали участь від Domus Aluminium. Ви запропонували унікальне конструктивне рішення для скляного мосту, що з’єднує історичну виноробню з новим готельним корпусом. Які ключові особливості цього проєкту?
– Це був перший для компанії проєкт, де використовувалась найбільш енергоефективна алюмінієва система, доступна на той час на ринку, а також акустичні та самопідігрівні склопакети у спа-зоні. Такі рішення відповідали європейським стандартам і вимогам міжнародного готельного оператора.
Найбільшим викликом став скляний міст, що з’єднував виноробню XIX століття з новим корпусом. Запропоноване мною конструктивне рішення, реалізоване командою Domus Aluminium, не лише відповідало всім архітектурним та технічним вимогам, але й дозволило зменшити витрати на 30% завдяки адаптації й оптимізації елементів відповідно до місцевих будівельних норм.
– Вами були сформовані високоефективні міжнародні команди. Як вам вдавалося долати «культурні дисонанси» в щоденних завданнях?
– Я сформував системний підхід до роботи з міжнародними командами, побудував загальну архітектуру комунікації, де культурні відмінності не нівелюються, а доповнюють одна одну. Для цього я впровадив регулярні зустрічі, єдині формати звітності та візуалізації завдань.
Фасадні системи, з якими я працював, вимагають високої точності й відповідності місцевим будівельним нормам. Коли виробництво знаходиться в одному регіоні, а монтаж — в іншому, навіть найменші невідповідності можуть призвести до серйозних проблем.
Тому я створив уніфіковану структуру контролю якості: чек-листи, стандарти проєктної документації, протоколи погодження змін. Такий підхід дозволив об’єднати різні інженерні школи в єдиний технологічний процес.
Варто зазначити, що незважаючи на цифровізацію, у критичні фази проєкту особиста присутність залишається незамінною. Чи це об’єкт у Йонкерсі (США), чи в Тбілісі — я вважав за необхідне бути на майданчику, щоб оперативно вирішувати питання, демонструвати залученість і зміцнювати довіру. Команди відчували, що працюють з лідером, який поруч, а не з абстрактним управлінцем.
Управління транснаціональними колективами не можна будувати на ручному керуванні чи героїзмі окремих осіб. Моя мета як операційного директора — побудувати систему, яка працює стабільно, незалежно від конкретного виконавця. Це можливо завдяки стандартизації процесів, децентралізації відповідальності та формуванню культури взаємної поваги.
Тому я завжди керуюсь принципом: «система, а не героїзм». Мій досвід доводить, що такий підхід дійсно працює.
